"Украинский формат. Итоги" (28.12)

Размещено: 04.01.2019
 "Украинский формат. Итоги" (28.12)

Гости политического ток-шоу "Украинский формат" - вице-премьер-министр Украины 1999, 2001-2002, 2010 гг., Академик НАН Украины Владимир Семиноженко, доктор юридических наук Виталий Журавский, министр транспорта и связи 2005г., Народный депутат Украины IV созыва Евгений Червоненко, политолог Руслан Бортник, политический эксперт Олеся Яхно, политолог-международник Олег Волошин.

В эфире говорили о таких темах, как:
- арест Надежды Савченко;
- депортация Саакашвили;
- инициирование убийства Аркадия Бабченко;
- убийство Екатерины Гандзюк;
- ситуация в Керченском проливе;
- расторжение отношений с Россией;
- введение военного положения;
- увеличение тарифов на газ, тепло и электроэнергию;
- сокращение субсидий;
- увеличение пенсий;
- создание единой поместной православной церкви в Украине.

 

21:11:59

Василь Голованов

Доброго вечора. Вітаю всіх. 28-ме грудня, «Український формат. Підсумки» на телеканалі «НьюзВан». До Нового року залишається три дні – отож, саме час підбивати підсумки року, що минає. Він був надзвичайно насичений різноманітними подіями: воєнний стан та розрив стосунків з Російською Федерацією, депортація Саакашвілі та арешт Савченко, вбивство Катерини Гандзюк та інсценування вбивства Бабченка, а ще тарифний трибок, підвищення пенсій, собор та багато інших цікавих подій. Про все це детальніше – за кілька хвилин у нашій студії, в ефірі телеканалу «НьюзВан». «Український формат. Підсумки». І прямо зараз із задоволенням представлю гостей нашої студії під ваші оплески. Доктор юридичних наук, академік Віталій Журавський. Пане Віталію, добрий вечір. Віце-прем’єр-міністр України 1999-го, 2002-го, 2010-го років, академік Національної академії наук України Володимир Семиноженко. Володимире Петровичу, добрий вечір. Міністр транспорту та зв’язку України в 2005-му, голова Запорізької ОДА 2005-2007-го, екс-депутат Євген Червоненко. Євгене Альфредовичу, добрий вечір. Політолог Руслан Бортнік. Руслане, вітаю вас.

 

Бортнік

Добрий вечір.

 

Василь Голованов

Олеся Яхно: політолог. Радий вас бачити, Олеся.

 

Яхно

Добрий вечір усім.

 

Василь Голованов

Добрий вечір. Політолог-міжнародник Олег Волошин. Пане Олеже, добрий вечір. Дякую, що, панове гості, завітали до нашої студії сьогодні. Отож, як я і сказав, будемо підбивати підсумки року. На вас… для вас сьогодні дуже важлива місія. Зазвичай ми говоримо про події, які відбулися протягом тижня, а сьогодні все ж таки про події всього року будемо говорити. Допоможуть нам у цьому сюжети, які підготувала наша редакція. Отож, ми розбили їх на декілька підкатегорій. І перший блок – це події, які сколихнули, події, які обговорювали, напевно, весь рік наше суспільство. 2018-й – він був дуже насиченим і багатим і на гучні події, і можна сказати, навіть на скандали, особливо політичні. Так, у лютому 2018-го після майже детективної історії з погонями, біганиною по дахах, проривом кордону та арештом з України до Польщі депортували Михайла Саакашвілі. Не менш захоплюючим був політичний трилер перетворення народної героїні Надії Савченко в нібито терориста. І нарешті – містичні пригоди російського журналіста Олександра Бабченка в Україні: від убивства до щасливого воскресіння. Про ці та інші гучні історії, що потрясли вітчизняний інформпростір протягом року, будемо говорити з гостями нашої студії, але перед цим дивимося сюжет… (перегляд відео)…

21:15:14

Диктор (запис)

Початок 2018-го став скандальним кінцем стрімкої кар’єри Михайла Саакашвілі в Україні, принаймні поки що. У лютому екс-президента Грузії депортували в Польщу. Почалася ця історія ще 2015-го, коли на «постмайданівській» хвилі політичного ентузіазму Саакашвілі отримав українське громадянство і пост глави Одеської ОДА. Але вже через рік, після серії виступів проти Порошенка і його оточення, Михайло Саакашвілі подав у відставку, звинувативши українську владу в потуранні корупції. Через деякий час грузинського політика позбавили українського громадянства. На той час він перебував у США – отож, вирішив прорватися в Україну. Спочатку Саакашвілі в оточенні соратників, журналістів та політиків пробував перетнути наш кордон експресом «Перемишль – Київ». Не вийшло. Потім змінив маршрут і автобусом дістався КПП «Шегіні», пункт пропуску оголосили замінованим, а українські військові закрили шлагбаум тілами. Прихильники політика прорвали кордон з боку України і буквально внесли Саакашвілі на нашу територію. Через деякий час за його ініціативи почалася масова акція протесту під Радою. Екс-президент Грузії оголосив, що ініціює велике народне віче під стінами парламенту. А вже 5-го грудня українці спостерігали за просто-таки детективною історією затримання грузинського політика. Саакашвілі намагався вирватися через дах будівлі, а під час арешту прихильники відбили його у правоохоронців. Тоді поліція арештувала дев’ять осіб. 9-го грудня Саакашвілі затримали, а 12-го його депортували до Польщі. Проте екс-президент Грузії думки повернутися в Україну не полишає.

 

Саакашвілі (запис)

Если мы хотим жить, как швейцарцы, жить намного лучше, чем сегодня, мы должны действовать, как швейцарцы: взять бразды правления страной в свои руки. Если собирается 100 тысяч подписей, то любой вопрос ставится на голосование с помощью новых технологий, и граждане сами принимают решение, оставить ли в силе систему «Роттердам плюс», которая образует те тарифы грабительские, которые есть, оставить или распустить парламент, отозвать ли любое должностное лицо, или оставить их на месте… Всё это будет решением граждан. И это можно обязательно сделать.

 

Диктор (запис)

Навесні 2018-го країна спостерігала фінал іншого, не менш драматичного, політичного блокбастеру, головною героїнею якого стала народний депутат, герой України Надія Савченко. З трибуни Верховної Ради генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Надія Савченко підозрюється в організації підготовки теракту.

21:17:47

Луценко (запис)

Особисто давала вказівки про те, як провести терористичний акт тут, у цьому залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі: урядову і посадову, – мінометами обрушивши купол Верховної Ради і автоматами добиваючи тих, хто виживе.

 

Диктор (запис)

Того ж дня перед допитом в СБУ, де її викликали на допит у справі Рубана, Савченко оголосила, що готова публічно відповісти на всі запитання. Більше того: сама запропонувала СБУ і Генпрокуратурі допитати її на поліграфі. При цьому Савченко відкинула звинувачення в підготовці держперевороту.

 

Савченко (запис)

Хто хоч раз не думав знищити цю владу, знести цю владу, як закликали на всіх «майданах»? Хто не думав взірвати Банкову або Верховну Раду? Ми що, живемо в 37-му році, у сталінських часах, коли це є злочином? Про це не можна говорити на вулиці… У нас про це не говорить тільки лінивий. Якщо ми хочемо вижити в цій країні, нам потрібна тотальна зміна політичної системи.

 

Диктор (запис)

22-го березня Савченко затримали, а через день суд узяв її під варту. 2-го серпня було оголошено про завершення досудового розслідування. На початку грудня Надія оголосила сухе голодування з тієї причини, що не могла відвідати банк і відновити електронний ключ, подати декларацію і відкрити партійні рахунки для можливості балотуватися в президенти України в 2019-му році. 13-го грудня Савченко заявила про часткову втрату слуху і зору через голодування. Тим часом Юрій Луценко і Юрій Береза заговорили про позбавлення Надії Савченко звання героя України. Але за словами директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, це нереально, оскільки українське законодавство не передбачає відповідної процедури. Крім того, Савченко заявила, що «Золоту зірку» героя добровільно не віддасть. 29-го травня 2018-го року Україну і світ сколихнула трагічна новина: у Києві вбили російського журналіста Аркадія Бабченка. Член колегії Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що Бабченка застрелили на порозі власної квартири. У поліції заявили, що діяв професійний кілер. Варто нагадати, що в лютому 2017-го Бабченко виїхав з Росії через погрози за критику влади і відкриту кримінальну справу. По травень 2018-го мешкав у Києві та працював на кримськотатарському телеканалі «АТР». Глава київської поліції Андрій Крищенко повідомив, що поліція розглядає професійну діяльність Бабченка в якості основної версії вбивства. Українська та міжнародна медіа-спільнота були шоковані.

 

Найєм (запис)

Вбивство Аркадія Бабченка, як і вбивство Павла Шеремета, як і багато інших демонстративних вибухів і розстрілів, спрямовані на те, щоб вселити в нас страх, відчуття безвиході і хаосу. Цей терор був експортований до нас з війною з країни, де терор і розстріли журналістів і політиків були нормою задовго до того, як вони прийшли в наш Крим і в наш Донбас.

21:20:45

Диктор (запис)

Народний депутат Антон Геращенко заявив про імовірну участь російських спецслужб у вбивстві журналіста. Натомість Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу через убивство російського громадянина, а російське МЗС виступило із заявою про безкарність убивць в Україні. Утім, уже наступного дня стало відомо, що вбивство журналіста – фейк та спецоперація СБУ. Її голова Василь Грицак під час брифінгу заявив, що смерть журналіста Бабченка інсценували.

 

Грицак (запис)

На виконання завдання російських спецслужб, громадянин Г. запропонував своєму знайомому з числа колишніх атошників за грошову винагороду в 30 тисяч доларів США здійснити терористичний акт: вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка.

 

Бабченко (запис)

Насколько мне известно, эта операция готовилась два месяца. Меня посвятили в курс дела месяц назад. За этот месяц я видел, как парни работали, как они рыли носом, как буйволы, пахали. Весь этот месяц мы были на связи, мы думали, прорабатывали действия. И в итоге результатом этого стала вот эта вот спецоперация, по результатам которой взят… сегодня человек взят.

 

Диктор (запис)

Згодом стало відомо, що після цієї історії Бабченко вирішив на своїй популярності трохи заробити. Олеся Бацман у «Фейсбук» повідомила, що Бабченко просив 50-60 тисяч доларів за участь в ефірі. Аркадій цієї інформації не заперечив. Незабаром видання «Страна» опублікувало так званий «список Бабченка» з іменами 47-ми українських діячів мас-медіа, буцімто приречених на ліквідацію. Серед них Олена Притула, Віталій Портніков, Матвій Ганапольський, Євген Кисельов, Айдер Муждабаєв і багато інших. За версією слідства, організатор замаху отримав цей список від замовника, москвича В’ячеслава Пивоварника, який фінансував операцію з якогось фонду Путіна. За версією СБУ, кінцеві замовники вбивства Аркадія Бабченка – російські спецслужби. Вони доручили організувати злочин Герману, той нібито звернувся до колишнього добровольця АТО Олексія Цимбалюка з пропозицією стати кілером, але той усе розповів СБУ.

21:22:58

Василь Голованов

І це все – в номінації «Гучні події року» або «Скандали року». І хочеться сказати, що і без так званого секс-скандалу не обійшлося. Печерський районний суд Києва взяв під варту на два місяці блогера Олександра Барабошка, а потім відпустив під заставу та посадив під домашній арешт політтехнолога Володимира Петрова. Вони підозрюються в організації так званого секс-скандалу за участі студентки Наталії Бурейко та чиновника Нацполіції Олександра Варченка. Скандал розгорівся в листопаді, коли студентка на своїй сторінці у «Фейсбук» написала, що її домагався начальник департаменту захисту економіки Нацполіції: вищезгаданий Олександр Варченко. Пізніше дівчина покаялася і зізналася, що її сторінку використали інші люди. Нехай із цим розбирається поліція, а ми будемо підбивати підсумки головних, найгучніших… найгучніших подій року в цій номінації. Потім будемо говорити і про ситуацію на фронті, і про економічні досягнення, але зараз – ось про такі: найгучніші – події. Євгене Альфредовичу, що для вас стало найгучнішою подією або скандалом року? З вищеназваних чи, може, додасте щось.

 

Червоненко

Якщо ми говоримо про скандали, то вони один одного кращі, і головна риса – це те, з якою легкістю… що оба приклади: і Саакашвілі, і Савченко… «Не сотвори себе кумира» у нас перетворюється на якісь дуже позорні, ганебні ситуації для навколишнього світу. Самое позорное – я считаю, вы забыли третье: это то, что произошло с кораблями. Потому что как бы там ни будет вердикт, будут они признаны военнопленными или нет, есть просто человеческая правда и долг. Как-то, вы знаете, Фазиль Искандер сказал одну великую фразу, она мне чего-то вчера попалась: чтобы быть порядочным человеком, не надо совершать героические подвиги – надо просто поступать порядочно в любой ситуации. Я не понимаю командиров, которые давали добро на окончательное решение верховного главнокомандующего посылать этих людей… Фактически из 100-та процентов 99 процентов – было понятно… исход её. При любом раскладе. Теперь лить горькие слёзы с точки зрения командира и руководителя – это бесчестно. И безусловно, самый главный позор – он всеобъемлющий. К сожалению, и восток, и запад понимают, что наша власть постоянно врёт. Скандал с Бабченко – это вообще позор, который… официально одёрнули нашу власть. Я не понимаю тех политологов, которые в это вмешивают спецслужбы и заставляют людей, которые часто совершают, действительно выполняя свой долг, героические поступки, участвовать в этих «камеди-клабах». У меня другого нет понимания. И меня удивляет цинизм, как совсем недавно Герасимов обвинил Тимошенко и вызвал на дебаты за то, что Савченко взяли в своё время в список, когда она была в заключении. Но забыв при этом, как все, кто… кому не лень и кто только дорывался до её босых ног и часто бескультурных повадок, и в том числе он, пиарились на ней. Я благодарен телеканалу «НьюзВан» за то, что когда Савченко позволила антисемитскую выходку в эфире, она была убрана из эфира. Я приношу вам свою благодарность. И вообще шабат, шалом. Для украинских евреев.

 

Василь Голованов

Так, у Надії була можливість роз’яснити свою ситуацію щодо тієї… того інциденту. І да, я нагадаю: в неї був проект «Суб’єктивні підсумки». Так само, як і Євген Альфредович. Підбиваємо ми підсумки доби, в кожного є можливість висловити свою думку. І Віталій Станіславович задіяний у цьому проекті. Дякую вам за це. А щодо Керченської протоки ми будемо говорити трохи згодом, тому що ми про неї не забули. Ми її віднесли в інший розділ: там, де ми будемо говорити про ситуацію на сході, про воєнний стан, який є наслідком конфлікту біля Керченського мосту. Олеся, будь ласка, вам слово. Що для вас є найгучнішою подією року з вищеназваних? Або, на ваш розсуд, будь-яка інша.

21:28:04

Яхно

Ви знаєте, я завжди вважаю, що об’єктивна складова, якісь об’єктивні процеси – вони є вищими із суб’єктивною складовою. Я маю на увазі конкретних персоналій. Але тим не менше інколи роль конкретних персоналій – вона дійсно впливає і на об’єктивну складову. У цьому році, мені здається, було і багато і позитивних прикладів, вчинків конкретних людей в Україні, і були і вчинки, які всіх нас вразили, в тому числі і частина тих, яка була у вас перерахована. З позитивних, от того, чого тут не було, я б, наприклад, відзначила функцію Філарета все ж таки. Тому що ми знаємо, що при створенні єдиної помісної православної церкви на об’єднавчому соборі, коли обговорювалося, хто ж стане предстоятелем, все ж таки була ключова роль тих, хто відмовився від лідерської функції. І таким був Філарет, але його об’єднавча функція була великою. І це, ну, для мене значимо. Для мене так само значима, наприклад, позиція Олега Сєнцова. Я вважаю, що людина знаходиться у важких умовах, при цьому зберігає гідність, достойно поводиться. Були…

 

Василь Голованов

Нагороджений премією Сахарова.

 

Яхно

Премією Сахарова. Так. І можна ще перераховувати, де особистості безпосередньо проявляли, ну, якісь такі… дуже достойні кроки робили. Є і негативні приклади. Я б, наприклад, не стільки, там, концентрувалася на безпосередньо Надії Савченко, скільки на прецеденті з Володимиром Рубаном, коли все ж таки його затримали з великою кількістю зброї, і ми не знаємо, як би це… якби його не затримали, як би це могло скластися всередині України, якби той сценарій розвивався далі. Що стосується Саакашвілі: це теж дуже показово, тому що, в принципі, це показник у значній мірі нашого політичного класу. Ми бачили, що якась частина політиків підтримувала Саакашвілі, коли це було вигідно і коли це було в рамках боротьби з владою, а коли це не вдалося – тепер ми бачимо іншу позицію. І коли сам Саакашвілі розповідає про тих, хто його на якомусь етапі підтримував, вони його звинувачують. І це теж, ну, в певній мірі показник якихось таких: тактичних, короткострокових – союзів.

 

Василь Голованов

Ви зараз про кого говорите? Щоб зритель… глядач наш розумів, про що йде мова.

 

Яхно

Ну, ми знаємо, що було дві програми, які зараз робить Саакашвілі про кандидатів у президенти. Я просто не хочу безпосередньо… Да.

 

Василь Голованов

А от знаєте… Ні, Олесю, я скажу вам чесно: у нас, напевно, один-єдиний канал, який, ну, не соромиться називати назви інших телеканалів. Проект, про який ви говорите, виходить на телеканалі «Зік».

 

Яхно

Так. Називається «Джокери».

 

Василь Голованов

Програма «Джокери».

 

Яхно

Да. І там…

 

Василь Голованов

Да. Нічого тут… це не реклама, а… Ну, ми не використовуємо, там, «на одному з телеканалів щось, там, відбувалося». Давайте, ну, чесно. Кого обманювати?

21:30:46

Яхно

Ну, просто коли почули і побачили програму прихильники, там, того ж Гриценка, вони почали критикувати, звинувачувати Саакашвілі в необ’єктивності. Я – не до того, там, чи це об’єктивно, чи необ’єктивно. А просто щоб продемонструвати, що дуже часто в українській політиці союзи мають виключно короткостроковий характер, коли це вигідно комусь із політиків. І в нас зазвичай об’єднуються не за, а об’єднуються проти чогось або проти когось. І це в даному разі було показово. Але повторююся: мені здається, в цьому році було дуже багато все ж таки позитивних прикладів поведінки…

 

Василь Голованов

Будь ласка, наводьте, щоб ми…

 

Яхно

…конкретних… конкретних персоналій. І коли приймалися, наприклад, голосувалися ті чи інші рішення у Верховній Раді правильні, я вважаю. Можна виділити всіх представників різних фракцій, які так чи інакше, незалежно від того, яка в них публічна позиція, все ж таки ці рішення підтримували. Але як я вже сказала, я виділила дуже, ну, таку: одну з ключових – функцій: це саме роль Філарета, тому що це дійсно його… ну, значимість його фігури в цьому процесі була дуже важливою.

 

Василь Голованов

Якби… якби… Вибачте. Якби – в нас немає сьогодні такої номінації, в принципі таких номінацій немає… Я правильно розумію, що персоною року ви б назвали Філарета?

 

Яхно

Ну, я б не казала. Тому що все ж таки, знаєте, я… я відштовхуюся, як я вже сказала, від об’єктивних процесів. Оскільки я вважаю одним із найважливіших, в принципі, подій – це створення єдиної помісної православної церкви, то відтак я, звичайно, відзначаю тут дуже важливу роль Філарета як людини, яка поступилася, ну, можливо, своїми амбіціями на користь загальної справи. Для мене це завжди є дуже важливо: якщо хтось може поступитися своїми амбіціями. Тому що як правило, у нас навпаки.

 

Василь Голованов

Дякую. Володимире Петровичу, будь ласка.

21:32:38

Семиноженко

Вы знаете, я, наверное, начну не с анализа и упоминания о тех событиях, героях, которых вы сейчас показывали, а всё-таки хочу, наверное, поздравить сегодня всех с сегодняшним событием: с завершением военного положения. Потому что если откровенно, у каждого… мы были, ну, так, знаете… розум… разум говорил, что нужно, чтобы оно закончилось, но…

 

Голос

Позавчера.

 

Семиноженко

Но понимая, с кем имеем дело, да, всё-таки тень серьёзная сомнения у всех была. И все думали, какая очередная может быть… или событие, или решение, или провокация – можно по-разному называть, – но последует. И мне приятно, что в одной из передач не на вашем канале у меня было одно пожелание ко всем телезрителям и к аудитории, которая собралась: чтобы Новый год мы встретили без военного положения. Вот первое новогоднее пожелание – я считаю, что уже сбылось. И слава Богу, чтобы те пожелания, которые, наверное, и сегодня прозвучат, – они тоже реализовались. А мы, в общем-то, каждый знаем, что пожелать друг другу. Но всё-таки возвращаясь к нашим героям… Каждое событие, каждый герой – он был создан фактически действующей властью. Происхождение каждого события – это решение власти. Которое закончилось скандалом. То есть, по сути, это всё были скандальные решения. Но у меня своё отношение к Саакашвили. Мы что, не понимали, с кем мы имеем дело, если приглашали сюда и давали в определённой степени полномочия? Понимали. Этому человеку нужны действия, феерия, шум, что-то такое… и наверное, этим и заканчивалось. И закончилось, к сожалению, и для нас… Ну, «плохо» трудно сказать, но заняло сколько времени и внимания всей украинской общественности! И для него самого, кстати, тоже. И для президента, кстати. И для власти тоже. Или взять другие события, которые явно имели провокационный характер. Приблизили ли эти главные события нас к главному, что все мы… чего мы все хотим? Это нас приблизило к миру? Хоть одно событие? Нет. Это приблизило нас к развитию экономики? Нет, наоборот, отвлекло или затормозило даже. Это нас приблизило к благополучию людей? Да мы теряли время непонятно на что, чтобы… вместо того, чтобы заниматься своей экономикой. Но эти события для каждого из нас: главные события года – они в чём-то субъективны должны быть ввиду того, что каждый из нас занимается своим сектором деятельности: или деловой, или политической. Вот. Всё-таки мне кажется, что самое главное событие этого года – это было столетие Национальной академии наук: главного отряда науки, благодаря которому мы ещё можем демонстрировать и говорить о наших претензиях на цивилизованный технологический путь развития. Это, безусловно, столетие легендарного человека: Патона. Две трети мира по сегодняшний день используют результаты этого института, который он возглавляет, и его личные в области электросварки. И кстати, этот день: юбилей Академии наук – впервые – я специально мониторил – заставил говорить власть, произносить слово «наука». То есть вообще из лексикона, из риторики это слово выпадало. Хотя казалось бы, это главное слово, которое сегодня находится во главе развития каждой страны мира и мира… и мира в целом. Поэтому это примерно вот так я бы видел эти события, которые сегодня назывались.

 

Василь Голованов

Дякую. Дякую, Володимире Петровичу. Віталій Станіславович, будь ласка.

21:36:57

Журавський

Я послідовно захищав Саакашвілі, послідовно, публічно захищав і захищаю Савченко. Те, що створила влада з цими людьми, – це не гідно для України, це принижує честь і гідність України. Сьогодні хто такий Саакашвілі? Це єдиний президент на теренах колишніх радянських республік: утворені ж держави – став справді успішним президентом. Він реалізував прекрасні реформи в Грузії, його запросили в Україну. Але йому не дали працювати в Одесі, йому не дали працювати по-справжньому. І потім, ця людина відверта, щира, він почав критикувати владу. Він речі називав своїми іменами. Що зробили? Ганебно відібрали в нього громадянство. Незаконно. Потім посадили. Потім просто вигнали з країни за надуманими звинуваченнями. Я думаю, прийде новий рік, я переконаний, що новий президент поверне йому паспорт громадяна… громадянина України. Він злочину в Україні жодного не зробив, він тільки хотів добра Україні. Надія Савченко – також. Вона говорить… говорила те, що говорять скрізь: у чергах, у метро, вдома, на кухні. Усі ж ненавидять цю владу, бо ця влада обдерла нас до нитки. Вони збагачуються, а люди бідніють. Ніякого злочину в її діях не було. І нічого влада не довела і не доведе. І я переконаний, що в 2019-му році вона вийде на волю. Герой України! Але мені прикро за наших людей. Уся країна їй аплодувала, сьогодні мовчать. І я думаю, що до неї майже ніхто не ходить у тюрму. Її за правду посадили. Вона правильні речі говорила, вона говорить те, про що ми говоримо. Це вперше в історії України народний депутат, герой України в тюрмі. Такого не було ніколи. Тепер – про Бабченка. Це просто стопроцентний провокатор. Він як журналіст зеро, він тут просто відпрацьовує певні проекти спецслужб. Те, що зробили оцю… оцей фокус з його нібито смертю, – ми принизили просто імідж країни. Я пам’ятаю, як у цей час президент Німеччини був у гостях у Петра Олексійовича, як він публічно співчував журналістській спільноті, що вбили журналіста. Ну президент міг йому сказати, що це не вбивство, що це спецоперація? Після цього, не дай Бог, звичайно, хай журналісти всі живуть, будуть у повному здравії… якщо, не дай Бог, щось станеться, то вже на Заході сто раз подумають, чи це не чергова провокація. Узагалі я дуже сумнівно, дуже скептично ставлюся до тих представників мас-медіа, які чітко працюють зі спецслужбами. Це неприйнятно серед вільної журналістики. Неприйнятно. Що стосується подій: їх було надзвичайно багато. Але я б ці події от охрестив… ну, найкраще їх відтворює чудова пісня прекрасного гурту «Казка»: «Плакала». Коли ціла родина сидить на кухні: мама, бабуня, дочка – і плаче. Сьогодні стільки негараздів в Україні, що оцей настрій чітко передала «Казка». І це топ, сьогодні ця пісня… пісня входить у топ-10 у всьому світі. Єдине… Тому чому… Тому що люди не бачать перспективи. З країни їдуть, життя стає все гірше і гірше, немає просвітку. Це є погано. Ось такий був рік цей. Єдина позитивна новина: єдина, з моєї точки зору, – це успішне проведення фіналу 26-го, по-моєму, травня на «Олімпійському», коли зустрілися «Реал Мадрид» з «Ліверпулем» англійським. Це була прекрасна феєрія, прекрасна… прекрасне шоу.

 

Василь Голованов

Свято футболу, так.

21:41:47

Журавський

Це нам вдалося. Це єдина подія. Я сподіваюся, що 2019-й рік буде успішним на гарні події.

 

Василь Голованов

Дякую, Віталій Станіславович. Єдине – що, ну, раз уже згадали ви цю пісню, то там «поплакала і – стоп! – фіалка розцвіла». І хочеться вірити, що в 2019-му році фіалка розцвіте, і ми побачимо Україну, яка розвивається, цвіте. І ми будемо з посмішкою зустрічати цей рік. Олега Волошина почуємо зараз. Пане Олеже, і з приводу Бабченка… Що говорили на міжнародній арені? Ми знаємо, що пан Клімкін з високої трибуни розповідав про вбивство Бабченка. І потім, ну, теж дивно було: ну як про спецоперацію?.. Ну, і про інші події. І про Савченко, і про Михайла Саакашвілі. Будь ласка, Олеже.

21:42:40

Волошин

Ну, я бы не хотел про Бабченко, потому что тут уже всё сказано, в общем-то. Я думаю, разумным людям…

 

Василь Голованов

Ваше право.

 

Волошин

…разумным людям всё понятно. И кстати, знаете, когда снова вспомнили эту дикую историю с Бабченко? Это когда произошёл как раз инцидент в Керченском проливе. Откровенно многие по крайней мере в социальных сетях на Западе вспоминали… То есть потому что много вопросов – я думаю, мы об этом ещё поговорим, – по этой ситуации. И естественно, имея такой прецедент дикий, как история с Бабченко, возникает… Ну, то есть мы сами… и без того сложная история с этими кораблями, в которой нужно отдельно разбираться, а тут ещё и как бы создали заранее предпосылки, что вот есть мальчик, который кричит «волк» всё время, да? Там, «волк, волк»… Ну, мы знаем все эту сказку, да? Когда в итоге пришёл волк, уже никто не поверил. И овец съели, и мальчика там волк съел, и так далее. То есть потому что слишком часто он пытался использоваться, злоупотреблять доверием добрых поселян, звал их на помощь, когда помощь на самом деле была не нужна. Что же касается событий года: ну, для меня однозначно… Вот вы спросили, Василий, кто персона года. Для меня, конечно, персона года – однозначно это боксёр Александр Усик. Я считаю, что это человек, который… По двум причинам. Ну, общим… как бы как по общегражданским, как гражданин этой страны я, конечно, горжусь тем, что достойная смена братьям Кличко пришла, и действительно, об украинском боксе… Вот я был, допустим, в ноябре в Лондоне, включаешь телевизор – и как-то так на заднем фоне я слышу: там «Юсик, Юсик, Юсик». Все обсуждают. Они его так забавно называют: не «Усик», а «Юсик». И это, конечно, приятно, да? Что снова об Украине говорят – исключительно вот в его случае… об абсолютном позитиве. Но самое важное… Это же не потому, что он настолько великий боксёр и с огромными перспективами. Я думаю, что он ещё долго будет блистать на… на мировом ринге. А сколько о его гражданской позиции. Вот благодаря ему… То есть не он один об этом говорил и не он первый об этом говорил, но просто имея такой колоссальный, абсолютный авторитет, он впервые сказал, что патриотизм не равно национализм. «Слава Украине» – это не выкрик. «Слава Украине» – правильно он тогда… гениальное его высказывание: «А что вы вот, кричащие здесь, сделали для того, чтобы прославить Украину? Чем вы её конкретно прославили?» Вот он взял и прославил, да? Он выходец из Крыма, он человек, говорящий по-русски, он человек, открыто поддерживающий каноническую православную церковь, он человек, которому не нравится многое из того, что сейчас пытаются сделать нормой, раскалывая общество по принципу языка, по принципу «в какую церковь ты ходишь», там, «ездишь ли ты в Москву»… Вот он взял… поехал и победил. Сколько было криков здесь ура-патриотов, почему он туда поехал! Но он поехал и победил. Победил достойно, победил красиво, победил в Москве. Мне кажется, что любой украинец, если уж так… настоящие патриоты, которым психологически хочется хоть в какой-то сфере – да? – показать, что мы сильнее наших соседей, вот имели возможность насладиться этой победой. А если бы он туда не поехал, мы бы никому ничего не доказали, кроме того, что мы просто, извините, боимся сами себя или боимся своих соседей. Тут трудно понять, потому что мне иногда кажется, что вот такая резкая, радикальная реакция на то, что кто-то что-то поехал, там, и попытался вести переговоры с Россией или поехал и победил, – она говорит о внутренней слабости, о понимании того, что вот у человека нет уверенности, что мы готовы состязаться по-нормальному. Он поехал и победил, как в своё время поехал Кличко и победил, ещё до войны. И я считаю, что гимн Украины, прозвучавший в Москве, – ради хотя бы этого стоило ехать и стоило побеждать. Вот для меня он абсолютный герой года. И я считаю, что он показал, что украинцы могут объединяться вокруг позитива, болеть… Вот я уверен, что от Харькова до Львова все болели за Усика, абсолютно независимо от своих политических предпочтений. И при том, насколько мы все расколоты. Это – о позитиве. А о негативе… Ну, не потому, что я в этой студии. Для меня как для международника действительно это было шокирующее, негативное событие: это когда Верховная Рада 4-го октября взяла и проголосовала за введение санкций… за призыв ввести санкции против телеканалов «НьюзВан» и «112 Украина». Когда политический орган взял на себя ответственность вместо суда, вместо национального регулятора решать, какие каналы правильные, какие – неправильные, каким давать… каких политиков… Ведь в основном… у них же даже… когда этих депутатов спрашиваешь: «А за что вы конкретно голосовали?» – они даже сформулировать не могут. Общее, там: «Мы боремся с агентами Кремля». Ну, как бы я думаю, разумным людям это понятно. И не случайно в Европе, в Европарламенте, в разных национальных европейских парламентах широко поддержали вот вас, Василий, поддержали ваших коллег со «112-го»…

 

Василь Голованов

Дякую.

21:46:57

Волошин

Потому что – я это говорил в вашей студии и ещё раз скажу – борясь с Россией, нельзя строить Россию в Украине. Нельзя, борясь с авторитарным режимом, строить… строить собственный авторитарный режим. То есть мы хотим… если мы хотим показать, чем мы отличаемся от наших соседей, то вот надо отличаться как раз вот этим: толерантностью, уверенностью в своих силах, свободой, в конце концов.

 

Василь Голованов

Дякую. Дякую, Олеже. Руслане, і вам теж я хочу подякувати за те, що ви є теж учасником проекту «Суб’єктивні підсумки».

 

Бортнік

Дякую. Навзаєм каналу.

 

Василь Голованов

Да. І про підсумки року ми говоримо в цій номінації або в цьому розділі. Будь ласка, які висновки і підсумки робите ви?

 

21:47:40

Бортнік

Ви знаєте, я ці підсумки року писав, переписував. Тут багато листків списано насправді. Це більшість цих листків – це дійсно підсумки року… року для України. А потім подивився на це питання з іншого боку, тому що всі ті події, які ми обговорюємо, – насправді вони були лише піками певних політичних процесів. Чи економічних, чи соціальних процесів. Певними маркерами того, що відбувалося десь за… під килимом чи за кулісами нашими. Оцей рік – я би відзначив би три ключові соціальні запити, навколо яких відбувалися політичні конфлікти і політичні дискусії. Перший запит – це питання війни і миру. Військове становище, Керч, багато всього іншого – це якраз ті… ті речі, які відбувалися навколо цього питання. Друге питання – це боротьба з корупцією. І антикорупційний суд, який у нас болів… болісно створювали і недостворювали, і конфлікт між НАБУ і САП, і багато інших подій. Це цього роду питання. І третє питання – це питання соціально-економічного добробуту: питання тарифів, цін, усього іншого. Оце ті три соціальні запити, які… якими ми жили весь цей рік. Ті соціальні запити, які суспільство висувало владі, опозиції, які підтримувало, відповідно до соціологічних опитувань, 50-70 відсотків українців. Ми мали три точки опори цього року. Перша точка опори – це, безумовно, збройні сили. Друга точка опори – це в нас була церква. Третя точка опори – волонтери. Ці три точки опори руйнувалися, на жаль, цього року. І питання стосовно якості збройних сил було поставлено гостро після подій у Керченській протоці: на що ми спроможні? І чи дійсно в нас компетентне військове керівництво для того, щоб використовувати ці збройні сили? Питання релігійне перетворилося в зону для конфлікту і нового церковного розділення. Ні автокефальної, ні помісної церкви в Україні, на жаль, не створено за результатами. І питання волонтерів – воно… воно розвивалося в кількох ключах. Давайте згадаємо справу Гандзюк, переслідування активістів в Одесі, на Донбасі, у Львові, у багатьох інших регіонах. Таке складалося враження, що влада: і центральна, і регіональна – громила оцих волонтерів, цих активістів, які потенційно могли би бути небезпечними в 2014-му році… І ми мали три точки росту. Сільське господарство. Безумовно, рекордний урожай, але менша виручка, менший прибуток у сільському господарстві. І скорочене державне фінансування цього сектору: 2 мільярди тихенько в кінці року в них забрали. Ми мали гроші наших трудових мігрантів. За результатами року, більше 10-ти мільярдів прямих інвестицій у національну економіку – це гроші трудових мігрантів. І ми мали ріст енергетики. Але за кожним із цих питань є «але». Передусім – рост… зростання грошей трудових мігрантів – це є наслідком того, що від 7-ми до 12-ти мільйонів українців – сьогодні це є фактично біженцями. Біженцями з нашої країни. І про це прямо зізналися… про це зізнався Рева: міністр соціальної політики. Енергетика пов’язана з ростом: космічним ростом – тарифів, які сьогодні українці неспроможні платити. І не хочемо ми їх платити, тому що вони абсолютно несправедливі і економічно не виправдані. Сільське… сільське господарство пов’язане з подальшою монополізацією цього сектору, концентрацією всіх активів буквально в руках трьох-чотирьох родин на сьогодні. І іноземних… іноземних наших деяких кредиторів, які закредитували цей сектор. Що створює надзвичайно величезні ризики нам наступного року. Якщо казати про події, оце ці процеси: оце три на три і на три – оце цим ми жили рік. Якщо казати про події, то безумовно, для мене це військове становище. І не сам факт його введення, а той факт, що парламент і українські олігархи, українське суспільство не дозволили президенту узурпувати владу, не дозволили президенту зірвати вибори, не дозволили президенту створити умови для непередачі легітимним шляхом влади наступному президенту. І це… це… і в фіналі… Це все відбувалося, знаєте, через призму виборів. І в фіналі що я хочу сказати? Насправді дійсно йде війна. І… але цю війну на сьогодні ми, Україна, – ми її програємо, ми її цей рік… весь рік програвали. Адже війна сьогодні йде не за окупацію територій пряму – війна йде сьогодні за економічний і політичний суверенітет, за суверенність економіки, за індустрію, за спроможність самостійно визначати майбутнє нашого суспільства. От цілий рік ми цю війну програвали. Завершую. Мільйони мігрантів, повністю підконтрольна національна економіка і національна політика зовнішнім партнерам, відсутність незалежних внутрішніх еліт – усе це маркери того, що ми цю гібридну війну весь рік програвали. І наступний рік – нам потрібні, дійсно, будуть нові зусилля для того, щоб відновлювати державну і національну незалежність.

 

 

 

 

 

 

 

21:52:34

Василь Голованов

Дякую, Руслане. Хочу нагадати нашим глядачам на прикладі однієї нашої глядачки в студії, яка вже готова поставити своє запитання або висловити свою думку: будь ласка, у вас є така можливість. Мікрофони саме для цього. Але перед тим, як ми познайомимось з вами, я хочу подякувати Олегу Волошину за те, що він підняв тему свободи слова в Україні. Я спеціально в сценарій не вносив цю тему, щоб не бути героєм згаданої вами казки про хлопчика, який кричав "Вовки!" Тому що ми звертаємося за вашою, наші шановні глядачі, допомогою: підписати петицію – в тих ситуаціях критичних, коли нам дійсно потрібна ваша підтримка. Зараз ситуація зависла в повітрі, тому що рішення було проголосоване: звернення до РНБО. Десь воно там посередині і залишилось. Нехай там і залишається. А я хочу подякувати присутнім в студії за те, що ви підтримали наш телеканал. Це правда щиро. Дякую кожному. Давайте знайомитись. Як вас звати? 

 

 

 

Милана

Доброго вечора! Мене звати Милана. У мене питання до пана Журавського. Можливо, це трошки закрита інформація, але скажіть, будь ласка: яким чином все ж таки стало відомо про наміри вбивства Бабченка? Дякую. 

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Будь ласка. 

 

 

 

Журавський

Я не знаю, як і ніхто в цьому залі, деталі цієї справи. Ми знаємо резонанс від цієї справи. Але я вам дякую за це запитання, бо всі ці події: Саакашвілі, Савченко, Бабченко – що вони показують? Що у нас повністю розвалена правоохоронна система, суд, що у нас прокуратура виконує політичні замовлення. І це погано. Подивіться на подання у Верховну Раду. На кого подають? На тих депутатів, які неправильні, які проти влади. Які з владою – на них подання Генеральна прокуратура не подає. Тобто що відбулося? Відбулася реалізація квотного принципу призначення керівників правоохоронних органів від двох політичних сил: БПП "Солідарність" і "Народний фронт". Це недопустимо у правовій державі! Недопустимо! Це порушення статті номер один Конституції України, де написано, що ми ж будуємо – яку Україну? Правову. А це, виходить, ні. Тому вся ця історія – вся ця історія показує, що тут майбутній владі треба дійсно зайнятися правоохоронною системою, яка буде на захисті прав і свобод людини і громадянина. І тоді не буде таких ганебних прикладів, як з арештом Саакашвілі, а потім видворенням з України, арештом Савченко: незаконним арештом. Чи, скажімо, з цим фейком вбивства Бабченка. Це ганьба цій правоохоронній системі. Вона повинна бути реформована, незалежна від інших гілок влади. 

 

 

21:55:53

Василь Голованов

Дякую. Дякую, Віталію Станіславовичу. Крокуємо далі. Як я і говорив, про військові дії, про введення воєнного стану і про його завершення цього тижня, і про ситуацію в Керченській протоці ми будемо говорити в окремому блоці. І ось настав час цього блоку. Часто цього року ми говорили на воєнну тематику. Неспокійно було на сході нашої країни: не припинялися бої, лунали вибухи. І на мирній території час від часу у нас горіли склади з боєприпасами. І фінальною точкою 2018-го стало запровадження на місяць в Україні воєнного стану. Про справи військові будемо говорити прямо зараз: після сюжету. 

 

 

 

Диктор (запис)

Наприкінці літа 2018-го у так званій "ДНР" від вибуху в центрі Донецька загинув лідер бойовиків Олександр Захарченко. Голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що нині неможливо говорити про найближчі зустрічі у нормандському форматі. Мовляв, вбивство Захарченка – це провокація України, спрямована на зрив Мінських домовленостей. Натомість голова СБУ Василь Грицак спростував причетність української сторони до загибелі Захарченка. За його словами, ніхто не посилав диверсійно-розвідувальну групу в кафе "Сєпар". 

 

 

 

Грицак (запис)

Прогнозована ситуація, як на мій погляд. Проходить методичне зачищення всіх тих, хто у 2014-му році сприяв введенню російських терористичних військ на Донбас, хто сприяв створенню псевдонародних республік, які не визнані на сьогодні, для того, щоб вирішувати далі питання або інтеграції окупованих територій: тимчасово окупованих територій Донбасу – до України. Ми вважаємо, що проводиться методична зачистка тих, хто занадто багато знає і в кого на руках кров. 

 

 

 

Диктор (запис)

Голова СБУ назвав ще одну версію вбивства. Це розбірки на комерційній основі. Наслідком цього стали вибори так званих голів та парламенту. У Донецьку переміг Денис Пушилін, у Луганську – Леонід Пасєчник. У ніч на 9-те жовтня стався потужний вибух на складі боєприпасів в Ічні, Чернігівської області. Із зони можливого ураження вивезли 12 тисяч осіб. На щастя, обійшлося без жертв. Втім, ще задовго до події деякі експерти попереджали про можливу загрозу вибуху. Але тоді їх проігнорували. 

 

 

 

Диктор (запис)

Якщо він головнокомандувач і далі буде бездіяльним і халатним у своїх повноваженнях, вони вважають, що вони будуть наступними. Це декілька кілометрів від населених пунктів. Склади незахищені, люди ходять туди збирати гриби. 

 

 

 

Диктор (запис)

Вибухи складів з боєприпасами на території України відбуваються регулярно. Скажімо, у 2017-му близько ста тонн боєприпасів розірвалися в Калинівці, Вінницької області. До того стався вибух на складі поблизу Балаклеї. В результаті загинули дві жінки і постраждали п’ятеро осіб. Ще раніше були вибухи на складах у Сватовому Луганської області, у Лозовій та Артемівську. Чотири рази горіли склади в Новобогданівці. Загалом же за останні два роки без урахування Ічні сума збитків внаслідок вибухів боєприпасів сягнула одного мільярда доларів. Про це заявив народний депутат, голова комітету з питань оборони Сергій Пашинський. 

 

 

21:59:08

Диктор (запис)

За останні два роки з четвертим підривом загальна сумка збитків від цих підривів склала набагато більше одного мільярда доларів. 

 

 

 

Диктор (запис)

Ічня ж, за словами Антона Геращенка, обійдеться нам в сотні мільйонів доларів. 

 

 

 

Диктор (запис)

Трагедія в тому, що Україна в черговий раз втратить боєприпаси, стратегічний запас, який коштує сотні мільйонів доларів і який в Україні не виробляють. Там зараз вибухають дефіцитні снаряди для 122-міліметрових гаубиць, снаряди для реактивних систем "Град". Це те, що в Україні не виробляється. 

 

 

 

Диктор (запис)

Вибухи на складах боєприпасів в Калинівці завдали шкоди як мінімум у 800 мільйонів доларів. Такі цифри в ефірі телеканалу "НьюзВан" назвав народний депутат від фракції БПП Іван Вінник. За словами експертів, дорого нам обійшлися і вибухи у Новобогданівці: загальний розмір шкоди склав понад 200 мільйонів доларів. В результаті вибухів, за повідомленнями ЗМІ, на складах, що трапилися за останні півтора року, Україна втратила близько 40-ка відсотків всіх запасів боєприпасів, або понад 210 тисяч тонн. Для порівняння, за час війни і навчань збройні сили витратили приблизно 70 тисяч тонн боєприпасів. Щодо покарань, то, як правило, вони стосувалися молодшого особового складу. Їм інкримінувалася переважно лише халатність. Зранку 25-го листопада на підходах до Керченського мосту сталася сутичка українських та російських морських суден. Катери "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу" вийшли з Одеси до Маріуполя. В районі протоки російський "Дон" протаранив український буксир. Наші судна обстріляли та захопили. Постраждали шість моряків, двоє з них були важко поранені. Росіяни стверджують, що наші судна порушили державний кордон Російської Федерації, українська сторона – що моряки попереджали береговий пост про намір пройти через Керченську протоку, але відповіді не отримали. В результаті 24 члени екіпажу затримані за нібито незаконний перетин кордону Росії групою осіб за попередньою змовою, яка передбачає максимальне покарання у вигляді шести років позбавлення волі. Описані події стали причиною того, що з 14:00 26-го листопада до 14:00 26-го грудня 2018-го року у десяти областях України оголосили воєнний стан. Цьому передувало нічне засідання РНБО та попередній план оголосити воєнний стан на два місяці по всій Україні. Та під тиском парламентарів Петро Порошенко своє рішення змінив, щоб його ніхто не міг звинуватити у політичних спекуляціях. 

 

 

 

Порошенко (запис)

Не буде обмеження прав, не буде обмеження свобод – це в умовах. А в указ я попросив право президента. Як тільки російський солдат перетне кордон, я не буду втрачати жодної секунди для того, щоб забезпечити захист української землі. 

 

 

22:02:10

Диктор (запис)

І хоча воєнний стан лише оголосили, а не ввели, відповідний закон передбачає створення військових адміністрацій, введення комендантської години та трудової повинності, заборону будь-яких зібрань та мітингів, обмеження в’їзду, виїзду тощо. А ще – заборону проведення виборів та референдумів. Наступного після оголошення воєнного стану понеділка в столичних аеропортах не пропустили більше 70-ти громадян Росії, у тому числі і журналістів. А потім і взагалі обмежили в’їзд в Україну громадянам Російської Федерації: чоловікам, віком від 18-ти до 60-ти років. Станом на 23-тє грудня, з початку дії воєнного стану в Україну не пустили більше 1.5 тисячі росіян. З грудня стартували масові збори оперативного резерву першої черги виключно в областях з воєнним станом. Збори проходили в складі бригад і навчальних центрів. А вже 16-го грудня Порошенко заявив: якщо не почнеться широкомасштабна агресія, вторгнення військ збройних сил Російської Федерації на територію України, воєнний стан продовжено не буде. Загалом же в житті пересічних українців мало що змінилося. У Херсоні обмежили продаж алкоголю, у Запоріжжі заборонили носити цивільним військову форму. Були скасовані і деякі концерти. Наприклад, Борис Грєбєнщіков зі своєю групою "Акваріум" був змушений відмінити грудневий тур Україною. Дещо постраждали і українські футбольні клуби. Спочатку УЄФА перенесла домашній матч полтавської "Ворскли" в рамках Ліги Європи проти лондонського "Арсеналу", а потім матч донецького "Шахтаря" в Лізі Чемпіонів проти французького "Ліона", який повинен був відбутися в Харкові. 

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Так, продовжуємо. До дискусійної частини нашої будемо переходити. Нагадаю, в середу, 26-го грудня, о 14-й годині закінчився воєнний стан, який був введений за місяць до того, причиною чого стала ситуація в Керченській протоці. Євген Альфредович, ви почали про це говорити. Будь ласка. І продовжимо цю тему більш ширше. Чи потрібно було вводити воєнний стан, на вашу думку? Якщо так, то що він приніс державі? 

 

 

 

Червоненко

Вы знаете, я удивлю вас. Я считаю, что... Это моё личное глубокое убеждение как человека, связанного с безопасностью. Всё, что связано с Керченской протокой и тем, что, случилось, с точки зрения безопасности – это была продуманная провокация именно с целью введения чрезвычайного положения. Но я из позитива уходящего года очень горжусь, что украинский народ и перепугавшийся украинский политикум в лице, я считаю, самой бездарной Верховной Рады за все годы, непрофессиональным и с низким моральным айкью, – у меня есть... 

 

 

 

Голос

За всю историю. 

 

 

 

Червоненко

За всю историю независимости. Испугалась и не дала этого сделать. Президент был вынужден уйти на уступку. Я бы назвал чрезвычайной ситуацией года следующее. Впервые в истории независимой Украины, несмотря на массовое давление, не была дана оценка таким вещам, как тарифы, как "Роттердам Плюс". Вся страна требует толерантно: покажите в столбик – это не высшая математика! – из чего у вас складываются тарифы. Нет, дождались выборов. Теперь политики говорят: причём те, кто в четыре раза, это уже смешно... Второе. Мы продолжали выдавать... А я считаю, это преступление: брать кредиты, которые идут на проедание тире на воровство: в наших условиях, это видит весь мир, – а не идут на развитие инфраструктуры, и показать народу свет в конце тоннеля. Третье я считаю знаковым. Впервые в истории независимой Украины... Вот я... Эти люди знают меня как человека... При них я пришёл во власть: при Кучме советником. Я не могу с перепоя в тяжёлом сне представить, чтобы при Кучме получили премию в миллионы долларов за выигранный суд, деньги за который ещё, как говорится, не поступили на базу – и не поступят! И тут же цинично... 

 

 

22:06:40

Василь Голованов

Це називається ділити шкіру невбитого ведмедя. 

 

 

 

Червоненко

Дело Коболева. И тут же цинично эти деньги отправляются бедной маме в Майами с комментарием: "Меня ж потом будут судить – так я стырю их сразу". И общество это смотрит, жуёт. А самое страшное – смотрят доблестные органы. 

 

 

 

Голос

И деньги не "Газпрома", а этих людей. 

 

 

 

Червоненко

Деньги людей это же! И последнее. Понимаете, появился синоним – как это сказать? – интеллигентной быдлячести или интеллигентного нигилизма, подлости. Это мой любимец: я себя могу считать воспитанником Кирпы во многом, – это мой любимец Омелян. До такой низости упасть, чтобы случайно, имея декларацию, по которой не хватает съездить пару раз во Львов, дети рождались: двое в Америке, один в Австрии. И остановить самые прибыльные направления пассажирских перевозок украинских железных дорог, забыв о тех 4-х миллионах, что живут в России. И сказать: "Прощай, немытая Россия, бурые медведи!" А в это время его жена проводит дефиле и развивает интернет-продажи своих тряпок. Ну как должны?.. И конечно, вершина этого цинизма – это "гиперлуп", который закончился тем, что... Ну я не знаю, любой министр транспорта при четырёх остановках экспресса аж от Киева до Борисполя – и вот эти кадры бегущих иностранцев с чемоданами!.. Это трагедия. И самая большая трагедия военного положения – это о которой не говорят. Я подвёл к этому. Дорогие телезрители! Если бы вы знали, сколько денег потеряла Украина на разорванных контрактах в связи с тем, что военное положение отпугивает и вводит формулировку форс-мажора: то есть все обязательства уже не обязательства. Сколько украинских компаний потеряли кредит, который имели на Западе, в других странах! Вы не понимаете. Потихоньку люди, а не власть, создали какой-то климат, начали что-то планировать, строить – и тут военное положение. Я говорю про Запорожье, где проработал. Куча усилий была достроить мост. Причём сделали это, притянув инвесторов: создать центры культуры и торговли вокруг. Все разбежались, как мыши. Эта власть безответственна. Она непрофессиональна и она подла. Скорее бы прошёл этот год и эта власть. 

 

 

 

Василь Голованов

Євгене Альфредовичу, я вас прошу, не забігайте наперед. Про тарифи ми будемо говорити сьогодні трохи згодом. 

 

 

 

Червоненко

Я же гонщик, извините. 

 

 

22:09:42

Василь Голованов

Да, ви трохи поперед всіх приїжджаєте до теми, до якої ми ще не дійшли. Щодо Коболєва. Я хочу зачитати. Це буквально хвилина часу, але це дуже цікаво. Я думаю, і наших глядачам буде. Ви знаєте, шановні гості, хто такий Семен Глузман, так? І його лист на ім’я пана Коболєва. "Уважаемый Андрей Владимирович! В настоящее время я возглавляю общественную организацию Ассоциация психиатров Украины". Наша организация является членом Всемирной психиатрической ассоциации и в связи с этим должна ежегодно перечислять со своего банковского счёта членские взносы на банковский счёт в центральный офис Всемирной психиатрической ассоциации. В связи с особенностями украинского законодательства пересылка этих денежных средств из Украины является мучительным забюрократизированным процессом. Из сообщений в масс-медиа я знаю, что в этом году вы легко в течение одного дня переслали свои премиальные в количестве 800 тысяч долларов США на банковский счёт вашей маме в Соединённые Штаты в виде "помощи семье". Убедительно прошу вас, Андрей Владимирович, помочь мне советом, как легально, не нарушая украинское законодательство, переслать 200 или 300 долларов США на банковский счёт Всемирной психиатрической ассоциации, не проходя мучительную и унизительную процедуру. Заранее благодарен вам за совет. Семён Фишелевич Гузман, президент Ассоциации психиатров Украины". 

 

 

 

Журавський

Я можу відповісти. 

 

 

 

Василь Голованов

Будь ласка. Будь ласка. 

 

 

 

Журавський

Значить, шановні друзі! Для того, щоб перевести гроші з України у будь-яку країну... Бо Коболєв перерахував мамі в Штати, а його бойовий заступник Вітренко – дружині в Ліхтенштейн великі суми. Треба дозвіл Нацбанку для резидента України. Дозвіл не потрібен для нерезидента. У мене версія: Коболєв має паспорт, видно, громадянина Сполучених Штатів Америки, а цей його бойовий заступник – як його? – Вітренко – паспорт громадянина Ліхтенштейну. Або ж друга версія: заплатили великий хабар Нацбанку – і Нацбанк дозволив перевести ці гроші. У мене звернення до НАБУ: розберіться, хлопці, будь ласка, хто дозволив їм перевести таку суму. Якщо вони не резиденти, якщо вони резиденти інших країн, тобто мають подвійне громадянство, вони не мають права посідати посади голови Нацбанку... Цього, "Нафтогазу" і заступника. Це злочин. Якщо Нацбанк надав громадянам України дозвіл перевести таку суму, треба брати кайдани – до тюрми відповідальних працівників Нацбанку. 

 

 

22:12:42

Василь Голованов

Дякую, Віталію Станіславовичу. Володимире Петровичу, будь ласка. 

 

 

 

Семиноженко

Мы вначале вздохнули спокойно, что военное положение уже прошло. Но вот эти сцены, которые вы показали сейчас, – и предложили эту тему для обсуждения... Она всё-таки... И вот то, что Евгений сейчас сказал, – оно, вы знаете, заставляет ещё более глубоко задуматься, сколько вреда... То есть ничего позитивного это не создало: введение военного положения. В каком плане позитивного? Мы переосмыслили свою какую-то политику, мы провели, предложили новые реформы нашей армии или в сфере национальной безопасности? Да ничего! Пустая говорильня на телекамеры с пресс-конференциями – и вот этим всё заканчивается. Но минусов сколько! Минусы экономические и минусы психологические. Первое: украинский народ впервые за всё время независимости начал чувствовать "а вот война начнётся". Такого никогда не было. Даже события, которые были на Донбассе, – да, это был серьёзный конфликт, мы понимали все процессы, которые происходят, но война с другой страной, которая объявляется предварительно как военное положение... Это шок! Просто нервный шок. Я представляю, сколько заболеваний было с этим связано у людей. А в экономическом плане? Ведь не просто не заключались контракты – все отменяли поездки. Коллеги, я реально занимаюсь материальным хайтеком. Я знаю, что такое внешние рынки. Я знаю, как нам в Украине с нулевым кредитом, с нулевой поддержкой страны, со страшным совершенно бизнес-климатом выходить и побеждать другие страны, в которых созданы все условия для того, чтобы какой-то материал или прибор был куплен другой страной. Так не просто отказались все приезжать: даже уже подготовленные проекты – отзывались деньги. То есть после действия, после этого кто в начале следующего года будет ждать? А потом президентские выборы. А кто поверит, что что-нибудь кто-нибудь не учудит в течение избирательной кампании? И поэтому получается, что сейчас наш хайтековский бизнес-климат находится не на нулевом, а на минусовом уровне. Это подсчитать сейчас непросто сегодняшнее экономическое положение, а будущее – это просто невозможно. И получается, во всех этих событиях, которые мы показывали, года у нас как бы две шкалы оценки: одна – достижения власти, другая – достижения народа, то есть страны. Достижения Усика, достижения наших математиков-школьников, которые вошли в четвёрку лучших стран мира, в которых... Мы вошли по математике в четвёрку лучших стран мира вместе с США, Россией, Китаем – и Украина. Лучшие математические школы, оказывается, у нас до сих пор. Да, мне приятно, что среди пяти победителей трое – это из моего Харькова, из лицея математического, который я сам заканчивал, где я председатель ассоциации выпускников этого лицея. По физике мы получили две золотые медали, получили одну серебряную и две бронзовые тоже на международной олимпиаде – понимаете? А достижения власти, которые связаны со скандалами, – они оборачиваются проблемами и потерями для Украины. То есть мы живём в разных мирах: власть и народ. И вот наша задача следующего года – чтобы была такая власть. И мы могли наконец-то нормальную власть избрать, достижения которой и будут нашими общими достижениями. 

 

 

22:17:04

Василь Голованов

Дякую, Володимире Петровичу. Ми продовжуємо. І від науки все ж таки повертаючись до нашої воєнної тематики. Ми зараз почуємо, що сказали фахові військові: військовий експерт та генерал армії Маломуж та Олег Старіков. Що сказали вони з приводу ситуації в армії. Підбивали теж разом з нами підсумки року. Тож почуємо. Олег Старіков та пан Маломуж – дивимось на екран. 

 

 

 

Старіков (запис)

Сухопутные войска более-менее стали вооружаться. Вы правильно сказали: американцы нам помогали "джавелинами". Но и наши противотанковые системы "Скиф" и "Корсар" – нельзя сказать, что они хуже. Они нормальные. Можно сказать "нормальные". Потом, оперативно-технические ракеты сейчас начинаем производить. "Верба" – производим. Стрелковое оружие – то же самое. Линия по производству боеприпасов – да. Потом, то, что нам показали на параде: САУ и тому подобное. Да, это оружие находится в единственном экземпляре. Но оно уже есть. Осталось только сделать на заводе – открыть линии. 

 

 

 

Маломуж (запис) 

Ми пройшли дуже потужну програму переозброєння збройних сил України. Багато було заяв показано на параді: і нові танки "Оплот", і ракетні комплекси, радіотехнічні засоби, які мають надзвичайні потужності. Але саме головне – що у військах, як ми маємо інформацію від наших військовиків, оцих засобів немає. Ні новітніх танків, ні протиракетних комплексів. "Джавеліни" отримали – вони находяться в тилу, відповідно. Ми маємо більш потужні комплекси сьогодні через виробництво "Луч": це "Скіф", це "Корсар". Їх немає фактично на полі бою. 

 

 

 

Василь Голованов

Про стан нашої армії ми подробно розповідати не будемо. Це наша військова таємниця – нехай такою і залишається. А ось про взриви на складах – ми це маємо визнавати. Втрачена велика кількість озброєння, яка коштувала мільйони, а хто каже, і більші суми: називає. Олеся, будь ласка, ваш коментар. Не з точки зору військового експерта: ми не є військові експерти, – а з точки зору громадянина і політолога. Будь ласка. 

 

 

 

Яхно

Як громадянин і політолог я почну з того, що в кінці грудня був рейтинг "Мудіс": це міжнародне рейтингове агентство, яке підвищило суверенний рейтинг України з позитивного на стабільний. До речі, у минулому році теж відбувся ріст суверенного рейтингу України на одну позицію. І це агентство – воно є відомим, кожен може сам прочитати цю новину. Воно назвало три фактори, чому відбувся ріст рейтингу України. Один з них – це якраз досягнення нової кредитної програми з Міжнародним Валютним Фондом. Другий крок... Це я зараз не свої формулювання даю, а так, як вони звучать саме в позиції цього міжнародного агентства. Другий фактор – це те, що Україні вдалось зробити кроки в боротьбі із корупцією завдяки реформам, як би це не звучало, можливо, парадоксально для когось. І третє – це посилення України в протистоянні Російської Федерації проти України. Тому тут, ви знаєте, ніхто не... Ми не можемо ідеалізувати ситуацію. Є негативні фактори. Наприклад, такі, як були на військових складах: ви назвали. Вони загорались – ми знаємо, це негативні фактори. Але є і позитивний фактор. Я, наприклад, як громадянин не можу не відзначити те, як наші громадяни дивились на те, коли під час параду проходили нові зразки зброї, коли проходили наші військові. У тому числі там були жінки-військові. І я бачила, з якою гордістю і вдячністю наші громадяни це спостерігали. Я не можу не відзначити те, що за цей рік відбулося випробовування нових зразків зброї, ракет. Якщо я не помиляюсь, зенітний комплекс "Вільха" той же. Не лише ми отримали американські катери "Айленд", а ми і свій запустили новий катер "Кентавр", якщо я не помиляюсь. Тому не все в цій сфері так погано. Але якщо повернутися безпосередньо до сюжету і до воєнного стану, я особисто вважаю, що не можна було не вводити воєнний стан в тій ситуації, яку ми спостерігали. І зараз ми чуємо багато заяв з боку Російської Федерації: на мій погляд, дуже дивних. Коли, наприклад, речниця – я про це часто нагадую – російського МІДа говорить про те, що українські збройні сили готують напад в напрямку Маріуполя, це звучить, на мій погляд, трошки дивно. І ми не повинні недооцінювати таких заяв. І мені здається, дуже добре, що всередині це не зачепило демократичні процеси. Я теж про це часто говорю. Я повністю підтримую те, що була проголосована дата виборів, що не були обмежені конституційні права наших громадян. 

 

 

22:22:05

Василь Голованов

Президентських. Нагадаємо: постанова проголосована про призначення президентських виборів на 31-ше березня. 

 

 

 

Яхно

Так, президентських виборів на 31-ше березня. Що коли діяв воєнний стан, не були обмежені конституційні права наших громадян. Але те, що всередині у військовій сфері це допомогло більш ефективніше відповідати на ті чи інші ризики, і те, що в зовнішній площині, на мій погляд, дуже важливо, ми привернули увагу до проблеми, яка є... А ця проблема є: що Росія нас хоче витіснити з Азовського моря і Керченської протоки. І це напряму пов’язано не лише з військовими ризиками, а й з економічними. Тому що ми знаємо, що наші порти у Маріуполі і Бердянську, де живуть російськомовні громадяни, якими нібито, на словах, Росія переймається, – насправді з квітня там, по суті, є блокада наших судів вже з економічними силами. І ці порти, а відтак і громадяни, – вони втрачають. Тому мені здається, не можна було не вводити воєнний стан. Ми привернули до цього активну увагу. Ми отримали декілька резолюцій, в тому числі резолюцію ООН. Ми отримали декілька дуже жорстких заяв, включаючи Німеччину, Сполучені Штати, про те, що не буде ніяких зустрічей із Російською Федерацією, поки не будуть звільнені наші моряки і поки не повернуть нам наші кораблі без будь-яких умов з боку Російської Федерації. І в цьому сенсі я вважаю, що воєнний стан не можна було не вводити. Але, повторюсь, дуже добре, що не постраждали демократичні процеси. Я кажу зараз про майбутні вибори президентські і про те, що не були обмежені права наших громадян. А про те, що хтось кредитів не дав – ну по-моєму, навпаки. Ми знаємо, що Світовий Банк одобрив програму на 750 мільйонів з Міжнародним Валютним Фондом. Я зараз цим не хизуюся, але все-таки ми досягли домовленостей про нову кредитну програму. Курс гривні, який спочатку: в перші дні – почав коливатися: запровадження воєнного стану, – далі стабілізувався до того рівня, на якому він і був.

 

 

 

Василь Голованов

Зараз навіть менше. 

 

 

 

Яхно

Навіть зараз, да, менше. Можна, я договорю? 

 

 

 

Василь Голованов

Але це... Євгене Альфредовичу! 

 

 

 

Яхно

Можна, я договорю одне речення? Одне речення. 

 

 

 

Червоненко

Вы не понимаете, что говорите. Вы говорите о правительственных гарантиях? Ну зачем отрабатывать так? 

 

 

 

Яхно

Тому мені здається, що в цих умовах, в яких ми будемо і в 2019-му році знаходитись, – це те, як зберегти конкурентність, демократичні дійсно інструменти. І якщо ми кажемо про вибори, про свободу слова і так далі, я вважаю, це дуже важливо зберегти. Але треба адекватно... І не недооцінювати можливі ризики. І адекватно на них реагувати. 

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Олеся. Євгене Альфредовичу, кожен має право на власну думку. Євгене Альфредовичу, ми почуємо зараз... 

 

 

 

Червоненко

Названа чистая неправда. Понимаете, нельзя мешать... Если люди претендуют на всю страну о правде, мешать кредиты под государственные гарантии, где 100-процентная, и реальный сектор экономики, который просто ударился головой. Простые люди понимают по рейтингу вашей поддержки. Ну нельзя же так подыгрывать, отрабатывать власть. 

 

 

22:25:11

Василь Голованов

Дякую, дякую, Євгене Альфредовичу. Євгене Альфредовичу, дякую. Секунду, Віталій Станіславович. Користуючись тим, що ви коментували Коболєва, ви скажете. Але давайте з повагою до всіх присутніх у цій студії. Да, пане Олеже, будь ласка. І світова реакція теж, яка була на введення воєнного стану. Те, що згадала Леся, власне. 

 

 

 

Волошин

Я тут, может, 30 секунд разъясню один момент. То, что эмоционально Евгений Альфредович начал объяснять. Вот смотрите, почему все говорят: "МВФ потребовал повысить тарифы на газ"? Да, формально, действительно, они потребовали повысить тариф на газ. Почему? Не потому, что там в МВФ сидят какие-то такие злодеи, которые очень хотят, чтобы украинцам не хватало платить за газ, а потому, что они... Это банк, по сути. Их ключевая задача – гарантировать, что страна, получившая кредит, сможет его вернуть с процентами, которые предусмотрены. Как это сделать? Посмотреть, есть ли деньги в бюджете на то, чтобы этот кредит вернуть. Как формируется бюджет? За счёт налогов с того же бизнеса. Если бизнес сжимается, люди закрывают предприятия, срываются проекты, не платятся налоги, денег в бюджете нет – соответственно, МВФ говорит: "Ребята, у вас экономика сжимается, а вы же как-то хотите возвращать деньги, этот кредит? Давайте повысим тарифы. Пусть население заплатит". Им же всё равно, откуда взять эти деньги. То есть, иными словами, если бы экономика нормально росла и развивалась, если бы власть под предлогом войны не создавала постоянно новые проблемы для бизнеса, нам не надо было бы повышать тарифы на газ, потому что нам не надо было бы брать кредиты у МВФ. Потому что просто элементарно сама Украина, сами украинцы, которые ежедневно ходят на работу, обеспечивали бы возможности для постоянного роста. Я считаю, что, по-моему, уже пришло время это... Нормальные люди давно говорят, но, по-моему, уже всем ответственным политикам нужно сказать: мы не просто не можем выиграть эту войну – мы не можем себе её даже позволить. Потому что бедные страны никогда не выигрывают. Если мы, выстрелив себе в ногу военным положением, сделали Украину беднее, мы уже проиграли России. Знаете, как говорят по-английски, это симпл эз зэт. Вот элементарно. Вы показали сюжеты про взрывы на складах, там цифры назывались. Миллиард! Вы вдумайтесь: миллиард потерян! Мы гордимся тем, что американцы выделили 300 миллионов нам на военную помощь, а миллиард у нас взорвался снарядов. Ну это же элементарная логика, которая показывает, что потеряв 40 процентов снарядов... То есть мы потеряли больше, чем мы отстреляли на Донбассе. Я как сторонник мира, конечно, считаю, что слава Богу. Чем меньше будет снарядов, тем меньше будет желания у самых ярых горячих голов здесь кричать, что мы можем выиграть эту войну и мы можем бесконечно стрелять там, потому что кому-то хочется. Они же не хотят наступать. Они понимают, что наступать – это безумие. Они думают, что ещё можно пять лет вот так перестреливаться. Кто-то погиб – трагедия. Зато у нас же война. Это объясняет, почему можно красть, это объясняет, почему можно повышать налоги, это объясняет, почему можно зажимать русский язык и русскую культуру, почему можно в Житомирской области, во Львовской области запретить публичное исполнение песен на русском языке, даже если это украинский исполнитель: допустим, Ани Лорак или Тина Кароль, или остальные. Нельзя исполнять песни на русском языке, это же язык агрессора. Почему мы Путину отдали свой язык родной? Я ему свой язык, Путину, отдавать не собираюсь: это мой язык. Он не имеет к России никакого отношения. 

 

 

22:28:21

Червоненко

Я тоже. И весь Днепропетровск не собирается. 

 

 

 

Волошин

Поэтому можно называть сколько угодно красивых теорий, а есть практика. И практика заключается в том, что следующий год должен стать не просто годом смены власти, а в первую очередь смены самой парадигмы. Мы должны добиваться мира. Это главная задача, которая стоит в следующем году. И для меня самое большое внутреннее разочарование – это то, что некоторые кандидаты в президенты, которые себя называют основными оппонентами действующего президента, переняли его же риторику. Вот это страшно. Когда ты смотришь, что ты можешь поменять шило на мыло, когда тебе начинают рассказывать о том, что мы всё равно должны продолжать украинизацию, воевать, идти в НАТО, хотя все понимают, что никакое НАТО нас никуда не пустит, пока у нас война, и так далее, я начинаю думать: а зачем? То есть вот это главное. Я не хочу называть фамилии: думаю, все и так понимают. Потому что главное, о чём должно думать украинское общество... Знаете, что такое политик? Политик – это функция. Не потому, что он красивый, хорошие очки носит или причёска у него правильная. Вы, уважаемые украинцы, должны наделять его... Что вы от него ждёте? Что он должен сделать? И соответственно, голосовать за того, кто наиболее вероятно сделает то, что вы от него ждёте. И здесь, понимаете, к счастью, впервые, наверное... Знаете, не было бы счастья, да несчастье помогло. Когда все всегда обещают просто абстрактные вещи: все будем жить хорошо, работать мало... Знаете, как в КВН было: "Что-то я всё о себе да о себе". То есть любой политик. Обычно это из выступления президента: "Мы в следующем году будем получать больше, а работать меньше. Что-то я всё о себе да о себе". Так вот: впервые у нас есть конкретная практическая задача, которая решаема: обеспечить мир. Соответственно, нужно поддерживать того, кто сможет эту задачу решить. Вот и всё. 

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Олеже. Продовжимо. І про обмеження прав громадян при введенні юридично-правового статусу воєнного стану. Руслане, до вас хочу звернутися. А як же вибори ОТГ? 

 

 

 

Бортнік

Да, насправді це, мабуть, єдиний такий загальний системний фактор обмеження прав громадян, який відбувся в результаті введення воєнного становища, окрім футболістів наших, які теж постраждали. Але відміна виборів в ОТГ: в ОТГ, де швидше... В тих ОТГ у тих регіонах, де, швидше за все, влада показала б гірший результат, ніж вона показувала загалом по країні, мабуть, також був використаний технологічний прийом у якійсь мірі. Звичайно, це погано: те, що скасували ці вибори в ОТГ. Адже це не просто скасування виборів в ОТГ – це розділення країни на два сорти. Це один з негативних результатів цього військового становища. На дві країни нас розділили: на країну, де є військове становище, і на країну, де немає військового становища. Хоча, як ні парадоксально, якщо подивитися соціологічні опитування, чим далі від лінії фронту, тим більше бажаючих воювати до останнього українця. Чим ближче до лінії фронту, тим більше прихильників миру, більше прихильників пошуку вирішення цієї ситуації. Безумовно, це негативно дуже вплинуло на економіку. І тут повністю підтримую. У мене є особисті приклади, коли західні партнери відмовились фінансувати проекти в Україні, тому що для них військове становище... А західна культура – це культура, яка мислить нормами права. Їм не можна пояснити, що це таке військове становище, яке фейкове, воно несправжнє. От для них військове становище – це серйозні юридичні обмеження, це дійсно форс-мажор, який дозволяє не виконувати договори. І економіка пережила досить-таки серйозний шок. Найгірше, що відбулося в результаті цього військового становища, на мою думку, – це те, що ми насправді стали на крок ближчими до війни. От військове становище нас наблизило до війни. Тому що всі почали інформаційно це використовувати. Заяви з обох сторін, що та чи інша сторона збирається на нас напасти з датами конкретними, з планами, які оприлюднювались в Інтернеті, насправді були інструментом інформаційної інструменталізації, оцієї політичної технології під назвою військове становище. Ще б так трошки ми погралися військовим становищем – і ми б дійсно спровокували б. Знаєте, якщо рушниця висить на стінці довго, то рано чи пізно вона вистрелить. Якщо довго гратися військовим становищем, ми дійсно можемо спровокувати війну. Ми це теж маємо усвідомлювати. Ми бачимо, як окремі депутати, які представляють більш радикальні кола, навіть внесли у Верховну Раду пропозицію стосовно того: "А давайте оголосимо війну Росії!" Ми теж це пам’ятаємо. Це також використання оцієї інформаційної хвилі військового становища. А що ми будемо робити після того, як ми оголосимо війну Росії? А чи підуть ті депутати на фронт, а не поїдуть тікати за кордон, як вони стандартно це роблять? На це, на жаль, відповіді в цьому плані немає. І останнє, що трапилось стосовно військового становища. Ми насправді підірвали довіру до органів влади. До всіх органів влади! Ми підірвали... Цим фейковим військовим становищем підірвав довіру до себе президент, якому почали не довіряти навіть його колеги по "Народному фронту". Ми бачили реакцію західних партнерів, які не підтримали такий формат, який він пропонував. Ми бачили парламент: цей парламент, який взагалі безвольний, – він став на диби: цей парламент. Ми підірвали довіру до уряду, який лише через два тижні почав затверджувати план по реалізації військового становища. Ми підірвали довіру до армії, яка ніяким чином не використовувала це військове становище. Ми підірвали довіру до органів влади, які вимушені були імітувати це військове становище і наповнювати його смислами по ходу цього процесу. І це погано. І це також буде наслідком оцього "вовки, вовки!" Якщо прийдуть вовки, не дай Боже, і ми спробуємо ввести військове становище, всі будуть нам згадувати, як Бабченка. Як словацький прем’єр-міністр згадує нам Бабченка, так всі нам будуть згадувати нинішнє військове становище і казати: "А може, у вас там нічого немає? А може, не варто його вводити? Ми вас підтримувати не будемо". Це все наслідки військового становища, що було елементом деструкції правового інформаційного поля України. І на її руйнування використали його. 

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Дякую, Руслане. Віталій Станіславович, да, будь ласка. 

 

 

22:34:25

Журавський

Два сюжети. Воєнний стан… І перший сюжет – це пожежі на військових складах. Значить, їх було за роки… з 2014-го року по нинішній рік п’ять великих. За роки незалежності – теж п’ять. Але за роки незалежності до 2014-го року всі покарані, були знайдені, хто допустив ці пожежі, і всі відбувають… відбули чи відбувають покарання. Отже, картинка… в нас була інформація, що 40 процентів воєнних запасів знищено. Це сотні мільйонів доларів. За… сьогодні немає тих коштів у державі, щоб поповнити ці воєнні склади. Є дві версії. Перша версія, яку постійно нав’язує суспільству влада, – це диверсія, це рука Кремля. Можливо, але доведіть. Не довели. Значить, це фейк. Моя версія інша: це халатність і спроба через пожежу приховати корупцію в збройних силах України. Тепер… тепер: що б потрібно було владі зробити? П’ять пожеж. Звільнити міністра оборони і керівника Генерального штабу. Якби це відбулося десь, у якійсь країні, це б відбулося. І до речі, наостанок щодо цього сюжету. А де це відбувалося? На підконтрольній території України. Це що, не можна було організувати належним чином охорону цих складів? Значить, охорона цих складів в неналежному стані. Тепер – що стосується воєнного стану. Підстав введення його не було, провокацію використали для того, щоб перенести вибори, зачистити опозицію, засоби масової інформації і обрати на новий термін діючого президента. Це все провалилося не завдяки депутатам. Це все провалилося завдяки нашим партнерам: Сполученим Штатам Америки і Європі. Вони все побачили, до чого це йде. І в результаті – остання фраза – сьогодні для країни після скасування воєнного стану буде все тяжче і тяжче отримувати запозичення на зовнішніх ринках. Будуть давати під 9-10 відсотків, не менше. Це удар по економіці. Що стосується інвестицій, то я вам зараз скажу: з історії інвестування у світі два роки після введення воєнного… після закінчення воєнного стану інвестиції в цю країну не йдуть. Ось який результат помилки політичної введення воєнного стану. Крім шкоди, цей воєнний стан нічого не зробив для України.

 

 

22:37:27

Василь Голованов

Дякую, ми ще… да, долучите декілька реплік. Я додам інформацію. Отож, до сказаного вище додам, що не так давно Верховна Рада України прийняла за основу проект постанови про попередній звіт тимчасової слідчої комісії з розслідування фактів розкрадання у збройних силах України та підриву обороноздатності держави в період з 2004-го по 2017-й рік. Голова комісії Іван Вінник запропонував розширити часові рамки розслідування, бо за його інформацією, з 1995-го по 2014-й Україна втратила військового майна на 200 мільярдів доларів… (перегляд відео)…

 

 

 

Вінник (запис)

Ми дослідили, що з 1994-го року, з часів підписання Будапештського меморандуму, системно в 1995-х, 1996-х, 1997-х роках він почав реалізовуватися в частині послаблення України у військовому плані… До сьогодні ми втратили техніки, озброєння, військового майна, зокрема ядерної зброї, пускові шахти, ракети, кораблі тощо… Якщо це все порахувати, за оцінками деяких експертів і дослідників, можна нарахувати на 200 мільярдів доларів.

 

 

 

Василь Голованов

Попередні висновки ТСК опублікував на своїй сторінці у «Фейсбук» народний депутат від «БПП» Олександр Бригинець. За його даними, протягом каденції шести міністрів оборони з 2005-го по 2014-й роки розпродано сотні одиниць військової техніки за дуже заниженими цінами на 3.2 мільярди гривень. До слова, за даними Міноборони, тільки протягом січня-червня 2018-го року 11 тисяч осіб звільнилися з лав армії, ще понад 18 тисяч військових говорили, що мають намір це зробити. Найчастіше контрактники нарікають на низьку платню, відсутність житла, стару техніку тощо. Так, декілька реплік, щоб завершити, поставити крапку в цій темі. Будь ласка, Євген Альфредович.

 

 

22:39:18

Червоненко

Я хочу поставить вот акцент в конце обсуждения этой темы на то, что… что мы здобули, как говорит мой кумир, наш спикер? Мы здобули суцильну ложь, полную ложь. Когда она наступает в масштабах государства и когда даже умные, красивые, как Олеся… Я же понимаю: вынуждены… Когда человек, который… только что Винник, который просто тупо не отдаёт банку деньги и прикрывается… Понимаете, вот это вот искривление зеркал – оно нас отдаляет от движения вперёд и прогресса. Это видят простые люди. Это преступление. Ну как можно говорить о провокациях, если в Интернете нажми кнопку – и выложены все переговоры, включая ответы командиров наших кораблей? Я моряк. И по морскому закону, турки точно так бы открыли огонь, а ещё бы хуже. Любой. Если тебе сказали стоять, то ты не выясняешь причины, ты стоишь, а не говоришь: «А мне надо идти». Это закон моря. Второе. Вы знаете, я, может, буду сейчас непопулярный. Никто – и эти люди знают мою историю жизни… Никогда Виктор Владимирович Медведчук, к примеру, не был моим другом и соратником. Но человек реально без пиара, без оскорблений тех, кто должен освободить, освободил полтысячи людей. Полтысячи семей получили своего кормильца. Скажите: это надо его гвоздями прибить? А может, мы научимся говорить "спасибо", пока виновник жив, а венки ещё не вынесли? Что за бред? Нам нужно возвращать людей? Нам нужен мир? Значит, любой нормальный менеджер и политик кладёт свой рейтинг, идёт и добивается своей цели. А у нас всё здобульство – это столетие Бандеры, обидев при этом другие национальности в многонациональной стране, переименование улиц и разжигание ненависти. За это… я думаю, история Украины даст этому жесточайшую оценку.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Євген Альфредович. Закінчився воєнний стан, а він був введений після ситуації в Керченській протоці, і дуже хочеться вірити, що хлопці, які зараз… 24 наші хлопці, які зараз знаходяться на території Російської Федерації, потраплять додому якомога швидше. У це хочеться щиро вірити. Нехай це не станеться в цьому році – ну, в перших числах наступного. Дуже хочеться в це вірити. Володимире Петровичу, прошу.

 

 

22:42:02

Семиноженко

Так, це загальне бажання. І ми сподівалися, що це може бути на 1-ше навіть січня, на Новий рік. Але ми знаємо, за останніми вже повідомленнями, що цього не трапиться. Можливо, з початку наступного року. Вы предложили сделать ремарки тому, что было сейчас сказано. Проработала комиссия очередная Верховной Рады. Самой, наверное, необразованной, непрофессиональной и неопытной за все годы независимости. Что она сказала? Что было продано вооружение. Вооружением торгуют все страны мира, все века, и Украина в том числе за время независимости. И как всегда, с огромным нарушением, огромной коррупцией, существуют теневые рынки и так далее. В которых эта комиссия, я уверяю, не в состоянии была разобраться, потому что там есть такие вещи… Умирали случайно и руководители «Укрспецэкспорта» даже. Случайно, в авариях. Докопаться невозможно. Но главного не посчитали: потери наши от того, что мы отдавали вооружение, перекрывают в несколько раз то, что было названо. Один пример небольшой, а потом назову большой. Нас заставили, политически выкрутили руки во времена второго президента Украины порезать стратегические бомбардировщики. Минимальная потеря – причём взамен ничего никто не дал – это было около 100-200-т миллионов долларов. Только потери от этих бомбардировщиков.

 

 

 

Голос

А шахты?

 

 

 

Семиноженко

А разоружение ядерное? Для того, чтобы США обслуживали только свои системы, направленные на свою безопасность в связи с нашими пусковыми шахтами, в год – это в старых долларах надо было тратить из бюджета порядка 12-ти миллиардов, в 90-е годы. А сейчас – раза в три больше. Каждый год 30-35-40 миллиардов должны были тратить. Давайте умножим на последние 20 лет. Мы под триллион получаем потери из-за нашей политики недальновидной, потому что мы не сумели правильно провести переговоры и потребовать нужной компенсации. А другие выкручивания рук? И Бушерский контракт… И это сейчас вот китайский заказ на турбины «Турбоатома», как говорится… вместо турбин «Турбоатома». Это такое уже последствие того, что нам просто не давали заработать деньги, обещая инвестиции, в итоге ничего не дав взамен. Поэтому это такое… понимаете, детский, непрофессиональный уровень этого разговора, что просто даже неудобно оценивать. И поэтому задача следующего года – это действительно собирать профессиональные команды, которых уже немного, но которые, слава Богу, есть и которые способны работать.

 

 

22:45:09

Василь Голованов

Дякую, Володимире Петровичу. Так, Олеся, бачу вашу реакцію. Прошу.

 

 

 

Яхно

Да. Да. Я – дуже коротко. Я б хотіла на двох моментах закцентувати увагу. Ну, перше: тут прозвучало про те, що нібито Україна провокує війну. Я хочу нагадати, що Україна завжди, українська влада завжди підкреслювала, що ми виступаємо за мирний, дипломатичний спосіб вирішення конфлікту. Я проти того, щоб приймалися, там, такі радикальні закони, щоб оголосити війну, наприклад. Я теж проти цього. Я вважаю, що це нам не додасть. І ми не збираємося військовим чином відвойовувати ні Крим, ні Донбас, і про це не раз підкреслювалося. Але коли ми бачимо нові види загроз, наприклад, на морі, ми не можемо на це не реагувати. Це… це перше, що я хотіла би сказати. Друге – це те, що прозвучало, що нібито Захід, наші міжнародні партнери вплинули на те, щоб був інший варіант воєнного стану. Ну, насправді можна ж не вигадувати і не видавати бажане за дійсне. Є чітка позиція наших міжнародних партнерів, публічна, де ніде не сказано про те, що це нібито Україна в цьому винувата. Звучать чіткі заяви і в резолюції ООН… Генеральної Асамблеї ООН, і в резолюції Конгресу Сполучених Штатів, і ми знаємо, що Трамп відмінив зустріч з Путіним, а Джон Болтон підтвердив, що такої зустрічі не буде, поки не звільнить Росія українських моряків і поки не поверне нам наші кораблі. І знову ж таки, коли ми кажемо про можливі ризики, то наші міжнародні партнери – вони це чітко озвучують: що Росія хоче переглянути морські кордони. І в даному разі їх це хвилює не лише по відношенню до Чорного моря, тому що якщо Росія може так поводитися в Чорному морі, вона може і подібним чином поводитися і в будь-яких… в будь-яких інших морських кордонах, де будуть інші країни. Тому такої поведінки ніхто не сприймає. Тому я завжди хочу відділити: є внутрішня політика… І дуже добре, що ми критикуємо, там, певні процеси, що там є і погане, і добре. Але є і зовнішні ризики. І в даному разі просто я хочу це відділити: що внутрішня політика – це внутрішня політика, а зовнішні загрози – вони є і вони нікуди не зникають. І коли ми кажемо, що хтось там не докладає зусиль для того, щоб досягти миру, – ну вибачте, ми, як я вже сказала, військовим чином не збираємося нічого відвойовувати. Але і здаватися, і капітулювати перед кимсь – це теж неправильно. Тому коли хтось каже, що Україна провокує війну, – Україна не провокує війну. Ми завжди підкреслюємо: саме мирний, дипломатичний спосіб вирішення конфлікту.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Олесю.

 

 

 

Журавський

А можна мені задати запитання?

 

 

 

Василь Голованов

Давайте коротко, щоб до наступної теми вже переходити.

 

 

22:47:54

Журавський

Я розумній і красивій леді хочу задати запитання. Скажіть, будь ласка: якщо буде прийнято рішення і батальйони перекинуть з Краматорська через Донецьк у Маріуполь, чим це закінчиться?

 

 

 

Яхно

Ну, по-перше…

 

 

 

Журавський

Ну от чим це закінчиться?

 

 

 

Яхно

Да, по-перше…

 

 

 

Василь Голованов

Віталій Станіславович, ну, по-перше, навіщо ви експерта…

 

 

 

Яхно

Да. Навіщо ви… Да. По-перше, да. По-перше, ви навіщо зараз формулюєте військові питання? Для того, щоб просто нагнітати паніку в суспільстві? Хто кого куди збирається перекидати? По-друге, такі речі – вони, в принципі, не обговорюються в прямих ефірах. І навіть це взагалі питання закритої… закритої інформації, яку можуть поставити, наприклад, народні депутати під час закритої зустрічі з представниками силових структур і отримати відповідь. У даному разі ви просто хочете сказати, що якщо ми здійснюємо якісь перегрупування всередині країни, то таким чином ми провокуємо війну? Я вас правильно розумію?

 

 

 

Журавський

Ні. Неправильно. Я все ж таки хочу пояснити.

 

 

 

Яхно

Ну, або… Да, або конкретизуйте. Да.

 

 

 

Журавський

Якщо ви так… якщо б так зробити: перекинути батальйони: наші батальйони – в Краматорську на нашу територію, яка не підконтрольна, в Донецьк…

 

 

 

Яхно

А навіщо? Да.

 

 

 

Журавський

Через Донецьк у Маріуполь… Це закінчиться війною. Тепер…

 

 

 

Яхно

А хто вам сказав, що ми через Донецьк збираємося перекидати наші батальйони?

 

 

 

Журавський

А я зараз вам поясню. Я зараз… Євген тут правильно сказав. А я зараз поясню. Так, є угода 2003-го року про спільне використання Азовського моря і Керченської протоки. Зрозуміло, що це внутрішні води двох країн.

 

 

 

Яхно

Так.

 

 

 

Журавський

Зрозуміло. Але зрозуміло і інше: що там, біля мосту, – це підконтрольне… підконтрольна ця частина Російській Федерації. Так само, як зрозуміло…

 

 

 

Яхно

Ні.

 

 

 

Журавський

…що Крим окупований Росією. Зрозуміло, що Крим – це наша територія де-юре, а де-факто – ні. Що води, які омивають Крим, – де-юре це наша територія, а де-факто – ні. То що, коли посилали цих хлопців: 24 особи – вони не знали, чим це може закінчитися?

 

 

 

Яхно

Ну, по-перше… Да.

 

 

 

Журавський

Це можна було… закінчитися смертю цих людей. І треба тепер узнати, хто їх посилав туди.

 

 

 

Яхно

Я – дуже коротко.

 

 

 

Василь Голованов

Віталій Станіславович, да, дякувати Богу, всі живі…

 

 

 

Яхно

Да. Да. Я… я – одним реченням. По-перше, це не має ніякого відношення щодо батальйонів, які можуть перекидати з одного…

 

 

 

Журавський

Це аналогія.

 

 

 

Яхно

Абсолютно ніякого. Те, що ви потім це прив’язали до ситуації в Керченській протоці і в Азовському морі. По-друге: якщо Росія вважає, що де-факто чи де-юре це… Керченська протока – вони мають: лише вони – на неї право, нехай денонсують договір від 2003-го року. Російська Федерація не денонсувала, військових дій там не було. Тому коли ви кажете, що хтось когось посилав на смерть, – ніхто нікого не посилав. Там немає військових дій. Росія не денонсувала цей договір. Тобто ви пропонуєте, щоб ми фактично відмовилися від Керченської протоки і Азовського моря і дозволили Росії просто її відібрати в нас? І сидіти, і нічого не робити.

 

 

 

Червоненко

Олесечка, нет. Он пропонует, чтобы выполняли радиосигналы.

 

 

22:50:54

Яхно

І ви побачите, що ми в судах виграємо ці справи і наших моряків звільнять.

 

 

 

Червоненко

Да ничего не выиграете.

 

 

 

Василь Голованов

Дякуємо. Ось дуже хочеться, да, щоб хлопці повернулися якомога скоріше. Ну а щодо проходу в Керченській протоці: так це ж не перші судна, які там проходили. Хочеться на це звернути увагу: да, що конфлікт виникнув зараз, але до цього ж кораблі проходили, запрошували, там, дозвіл на прохід. У цій ситуації треба розбиратися. І наші партнери міжнародні, світові нехай теж дадуть свою оцінку фахову і про те, що ви сказали, і про те, що ви говорили. А ми будемо говорити вже про інше, до наступної теми будемо переходити. Нагадаю, що в нас такі підсумки року, підбиваємо ми їх сьогодні. І ось про найгучніші події висловилися і наші колеги Світлана Крюкова: заступник головного редактора «Страни.ЮЕй» – та Олексій Якубін: політолог. Про найгучніші події року спитали в них ми – і ось що почули у відповідь… (перегляд відео)…

 

 

 

Якубін (запис)

Скандал между… в антикоррупционном королевстве между господином Сытником и Холодницким. Потому что они же были друзья как бы. И эти органы – они связаны друг с другом. А что мы видим? Мы видим, как они начинают бороться друг против друга, да? И подслушка, аквариум какой-то, да? Потом, вот эти все скандалы вокруг: что там… кто там что сказал, на кого сказал… Потом, вот эти какие-то обмены через прессу обвинениями, что он должен уйти завтра или вот… вот прям вот сейчас. И всё. А в итоге все остаются на должностях.

 

 

 

Крюкова (запис)

Я могу перечислить: Мальдивы, плёнки Онищенко, книга Онищенко «Пётр Пятый», скандалы с задержанием, посадками и избиениями журналистов и фабрикация, инсценировка дела по конкретному журналисту: по Бабченко. Ну, и всякие вот эти вот второстепенные, факультативные вещи типа военное положение и томос, на которых власть крепко пытается набрать себе политических дивидендов.

 

 

 

Василь Голованов

Ми будемо йти до наступної теми: про тарифи і пенсії, про субсидії і мінімальну заробітну плату будемо говорити прямо зараз з гостями нашої студії. Отож, суттєвих змін зазнала цього року і соціальна сфера: збільшення ціни на газ для населення, стрімкий ріст комунальних тарифів вкупі з підняттям пенсій, зарплат та соціальних виплат. Про все це за декілька хвилин будемо говорити, ну а прямо зараз – сюжет. Дивимося… (перегляд відео)…

 

 

 

Диктор (запис)

19-го жовтня Кабінет Міністрів України оголосив про збільшення на 23.5 відсотки ціни на газ для населення. Своє рішення уряд пояснив зобов’язаннями України перед МВФ, хоча ще два роки тому після чергового стрибка ціни на блакитне паливо Гройсман запевняв: це було останнє підвищення.

 

 

22:54:00

Гройсман (запис)

Переконаний у тому, що ми в цьому питанні поставимо крапку і це буде остання зміна ціни на газ у житті нашої держави. Ціни, які були неекономічно обґрунтованими, завжди дотувала держава, і тут не було жодної соціальної справедливості. Багаті споживали газ задешево і бідні. Люди сплачували свої податки до державного бюджету, державний бюджет брав цей ресурс і направляв його на дефіцит «Нафтогазу». Але навколо цих речей завжди були оборудки, які приносили мільярдні доходи тим, хто мав справи на газовому ринку.

 

 

 

Диктор (запис)

Отож, уже з перших днів зими тариф на опалення для побутових споживачів збільшився на 17 відсотків. Для прикладу: середня вартість послуги централізованого опалення для звичайної двокімнатної квартири стрибнула з 975-ти до 1-ї тисячі 136-ти гривень. Дорожчою стала і гаряча вода. За останні 13 років рахунки за комунальні послуги в нашій країні виросли більше ніж у 26 разів. Ще 2004-го витрати українців на комірне були найнижчими у Європі і становили всього 3-4 відсотки від рівня доходів, а тепер громадяни змушені віддавати за комуналку більше третини своїх доходів. Щоправда, цього року в Україні відбулася індексація соціальних виплат. Середній прожитковий мінімум склав 1-ну тисячу 853 гривні. З 1-го грудня зросла на 62 гривні і мінімальна пенсія. Тепер вона становить 1-ну тисячу 497 гривень. На 450 гривень підняли і мінімальну зарплату: до 4-х тисяч 173-х гривень. За словами Гройсмана, суттєво зросла і середня заробітна плата в Україні: за рік вона збільшилася майже на чверть.

 

 

 

Гройсман (запис)

Економіка України стабільно зростає 11 кварталів поспіль, а значить, створюється більше робочих місць, виникає конкуренція між роботодавцями. Як наслідок – з’являється потреба в професіоналах, яким готові платити гідну зарплату.

 

 

 

Диктор (запис)

З 1-го грудня змінилися виплати на дітей. Так, приміром, матері-одиначці з мінімальною зарплатою держава додасть 164 гривні 50 копійок. Максимальний розмір допомоги дітям, чиї батьки ухиляються від сплати аліментів, виріс на 33 гривні: до 813-ти гривень. Допомога на дітей до шести років, над якими встановлено опіку, з 1-го грудня становить 3 тисячі 252 гривні. Від 6-ти до 18-ти років – 4 тисячі 54 гривні. Збільшився і розмір допомоги після вагітності: до 2-х тисяч 17-ти гривень. А от допомога при народженні дитини залишилася як і раніше: 41 тисяча 280 гривень, – хоча ще шість років тому виплати на народження першої дитини становили 28 тисяч 830 гривень, на другу – 57 тисяч 660, на третю – 115 тисяч 320 гривень. При курсі приблизно 8 гривень за долар. Що стосується планів на майбутнє, то з Нового року на 25 відсотків підвищать пенсії військовим пенсіонерам при середній пенсії 4 тисячі 900 гривень. Їх доплата складе 1-ну тисячу 225 гривень. Іншим пенсіонерам підвищення обіцяють з квітня, але лише тим, хто вийшов на відпочинок у попередні роки. Для пенсіонерів 2019-го виплати будуть нараховуватися по-старому, виходячи з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

 

 

22:57:19

Суслов (запис)

Средняя пенсия – 2.5 тысячи гривен, да? А более 2.5 миллионов пенсионеров получают пенсию на уровне минимума. То есть, ну, понимаете, пусть даже сейчас этот минимум будет повышен, но всё равно выжить, там, на 1-ну тысячу 873 гривны или даже 800 после добавленных 62-х гривен… 895 гривен – ну, невозможно.

 

 

 

Диктор (запис)

Щоб підняти пенсії, уряд передасть контроль за збиранням єдиного соціального внеску Пенсійному фонду, як це було до 2013-го року. Йому дозволять вводити санкції проти неплатників ЄСВ: наприклад, позбавляти права водити автомобіль, виїжджати за кордон тощо. Фонд також зможе штрафувати підприємців, що забарилися з виплатами: до 20-ти відсотків від заборгованої суми. Що ж до самих пенсіонерів, то їх зобов’яжуть переоформити пенсійне посвідчення та залишити при цьому відбитки пальців. А ще – раз на півроку відвідувати Пенсійний фонд або банк і власноруч заповнювати реєстраційну картку. Тим же, хто отримує пенсії в руки, де б вони не жили, гроші будуть доставляти винятково за місцем реєстрації.

 

 

 

Василь Голованов

До слова, в бюджеті 2019-го для покриття дефіциту Пенсійного фонду передбачено 166.5 мільярдів гривень, що майже на 30 мільярдів більше, ніж у 2018-му році. Це найбільша стаття витрат після виплат за зовнішніми позиками. Незважаючи на це, дефіцит Пенсійного фонду України буде зберігатися ще сім років. Про це заявив Володимир Гройсман. У свою чергу, президент підписав закон про внесення змін до держбюджету-2018 щодо збільшення видатків майже на 10.8 мільярдів гривень для виплати пенсій. За інформацією ЗМІ, підвищення витрат буде компенсовано економією на інших програмах, зокрема скоротяться витрати соціальної допомоги на 7.2 мільярди гривень, а також витрати на реформу держуправління на 1.2 мільярди гривень. Велика тема, складна тема: і про субсидії, і про тарифи, і про збільшення пенсій. І хочеться поговорити в цій темі, але стисло кожен має можливість висловитися. Будь ласка, да, Володимир Петрович, вам слово.

 

 

22:59:41

Семиноженко

Ну, вы знаете, вот первая реакция моя на очередной отчёт якобы позитивных результатов года со стороны правительства уже не улыбку вызывает, а вообще обеспокоенность за психическое состояние людей, которые такое говорят. Я уже не говорю об их образованности. Схема работы правительства сейчас по всей экономике примерно следующая: продать сырьё, взять деньги в долг, отправить людей работать за границу – и у нас прекрасный рост экономики. Ну, во-первых, рост экономики в 3 процента никакого отношения к работе правительства не имеет. Это 3 процента – это математически доказано ведущими экономистами Украины, что это просто конъюнктура мировых цен. Через год предполагается, что конъюнктура, к сожалению, ухудшится и вместо роста мировых цен на нефть, на уголь, на металл и так далее будет падение. И они будут говорить, что «нам не удалось зацепиться за рост», или какую-нибудь подобную ерунду, которую мы слышим, кстати, не только сейчас. И раньше – тоже. Но раньше хоть что-то делали – сейчас вообще ничего не делается для позитива. Теперь – следующее. Смотрите: выдаётся рост экономики как рост благополучия людей. Во-первых, кто это благополучие… хоть один почувствовал из вас? Ну вот один хотя бы поднимите руку.

 

 

 

Голос

Нет.

 

 

 

Семиноженко

Я не знаю. В статистике говорят, что процентов 10 считают, что они стали жить лучше. Ну, может быть, это 10 – как раз многовато. Те, которые вот все коррупционные схемы, там, сидят… Ну, может быть. Там, в контрабандах разных, ещё где-то. Ну, может быть, 10 процентов… Учитывая, что все уехали, может, столько людей и сидят в этой контрабанде. Уровень благополучия людей давно уже не меряется ВВП. ВВП и рост то есть экономики – это траты. Только одним: главный индекс инклюзивного развития. Так вот по этому индексу, Украина сегодня… в среднем каждый украинец беднее, чем житель Зимбабве. Это после режима Мугабе, где процентов только 6-7 работают – все остальные там по бандам каким-то бегают. Это же всё замалчивается, потому что действительно ничего не делается для страны. Поэтому вот обрести право жить в нормальной стране и строить её самим – мне кажется, вот это самое главное, что сегодня объединяет украинцев. И чем скорее мы вот это… очистимся от этих полуграмотных людей с претензиями на управление страной, тем скорее мы начнём действительно развивать свою страну.

 

 

23:02:55

Василь Голованов

Дякую. Дякую. Олеся, будь ласка.

 

 

 

Яхно

Ну, я тут частково згодна з паном Семиноженком у тому сенсі, що макроекономічні показники: там, рівень ВВП, там, зростання в 3 відсотки – і безпосереднє благополуччя і рівень життя громадян – не завжди вони є співвідносні. І я погоджуюся, що в цьому є велика проблема: те, що на макроекономічному рівні дійсно в нас демонструється хоч незначний, але все ж таки зріст: там, і зростання золотовалютних резервів, і плюс 3 ВВП, там, і так далі, – але на рівні громадян, на мікроекономічному рівні, дійсно, соціально-економічна ситуація дуже складна. І для мене важливо просто розуміти, наскільки, дійсно, ті рішення, які прийняті, – вони все ж таки в якійсь перспективі: там, півроку, рік, наприклад, да? – вони покажуть і продемонструють позитиви в тому числі і на рівні громадян, або наскільки треба ще прийняти багато інших рішень, якщо ми кажемо про необхідність зростання економіки. Все ж таки дійсно є незначне зростання соціальних стандартів: наприклад, пенсій: там, те, що ми чули, – але високий рівень інфляції – він, звичайно, у значній мірі це невелике зростання поглинає. Тому я тут погоджуюся, що соціально-економічна ситуація є досить складна для значної частини нашої… наших громадян, але в той же час я і визнаю те, що було прийнято ряд позитивних рішень на макроекономічному рівні: ну, принаймні те, як свідчать показники офіційні… Ці показники є позитивні. І я вважаю, що в наступні роки і в 2019-му році гірше ситуація, ніж та, яка була, – її не буде. І я вважаю, що зростання хоч буде і незначним, але все ж таки це буде зростання. А темпи, щоб… якщо ми кажемо, що 3 відсотки ВВП – це дуже мало, і звичайно, хотілося б, щоб це було більше, все ж таки це залежить вже від того, наскільки весь політичний клас: і влада, і опозиція так само – наскільки вони докладають для цього необхідних зусиль: для того, щоб цей ріст, ну, був більшим, ніж 3 відсотки. Тому я вважаю, що є як негативи, так і є позитиви. І просто бракує, мені здається, роз’яснення – я про це часто кажу – нашим громадянам того, як впливає кожен законопроект або кожен закон, або кожне рішення на прикладному рівні для громадян, і що це може дати. Якщо це зараз не дає, наприклад, відчутних позитивів, то що це може дати через місяць, два, три, півроку, рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Євген Альфредович.

 

 

 

Червоненко

У меня есть правило: никогда не спорить с женщинами, а ещё и с красивыми.

 

 

 

Василь Голованов

Це правильно.

 

 

23:05:48

Червоненко

Я в шлеме, но я не могу понять, как на рост благосостояния влияет то, что вдруг, к примеру... Пусть из другой оперы. Парламент – у них родилось закрыть каналы, где допускают любое мнение и при этом стараются не бить морду. Докажи. Я не понимаю... Когда мне рассказывают о патриотизме, то мои визави сразу мне вбивают в голову, и я вспоминаю фразу великого: что это последнее прибежище негодяев. Официальные цифры говорят, что наша кредитная политика: вернее, теория заимствования, – которая ничего, кроме поддержания валюты и создания эмиссии, не даёт, чтобы содержать стабильность какую-то строя. Плюс кредиты Мирового и Европейского банков, которые должны идти на инфраструктуру. Это их историческая миссия. А говорится тупо: "Они идут в бюджет". Я начинаю задавать: "Как улучшается жизнь, если официальная, практически доказанная, цифра: что на реверсе газа..." А мы говорим: "Мы не на русской игле. Да, мы на российском газе. Только который гоняется до Словакии и обратно. 80 фирм получают 3 миллиарда прибыли дохода. Кто заплатил эти 3 миллиарда? Это мы с вами заплатили. Но мы очень хорошо и патриотически живём. Я не понимаю, когда транзит страны с 5.5 миллиардов: при мне – скатился до 130-ти миллионов. Я не понимаю: если уголь на бирже – это биржевой товар. Уголь не имеет русского, еврейского, татарского происхождения. Он биржевой. Так вот если российский уголь по 70 и его берут 70 процентов в баланс, то мы берём, к примеру, южноафриканский или американский за 100. И наш министр: этот отец гиперлупа – поёт гимн. Я не понимаю. Как объяснить? Есть же объективные вещи, которые говорят, что мы потеряли 27 миллиардов на торговле не только с Россией, но ещё и с СНГ. Мы теряем будущее транзита, мы теряем "шёлковый путь". Самое обидное – смотреть, как по моим кодам одна китайская фирма отправляет 40 контейнерных поездов через Минск на Мюнхен и Гамбург, и контейнер идёт не 60 суток вокруг, а 8. Это разработали мои украинские пацаны, вплоть до мелочей. На брюхе проползли всю Россию, весь Казахстан и Китай. Только они не идут через Киев. Вот это предательство. Я хочу, чтоб мы уже перестали... О покращенни спросите у любого, кто на улице. Мне бы очень хотелось, чтобы в моей стране было лучше. Я хочу одно: чтобы мы перестали болтать и попробовали титаническими усилиями что-то вернуть. Я вижу перед собой представителей молодого поколения. Ну прекрасные ребята. Я знаю Семиноженко. Мы вместе работали в Киевской администрации. Это профессиональные люди. У нас сейчас не должно быть ни национальности, ни партии – ничего. Я говорю в канун Нового года. Хорош кому-то петь дифирамбы. Я знаю одно: следующий президент, как бы его ни звали, – это будет каторга. Потому что на второй день с развитым патернализмом нашего народа за 27 лет все будут говорить: "Мы тебя выбрали – дай". Что "дай"? Чтобы дать, надо создать предпосылки, а не думать, Олесенька, что "вот, мне кажется, предпосылки для улучшения". С чего? Прибыль формируется не за две секунды. Придут люди, которые должны будут поклясться – я знаю на чём? – на Коране, на Торе, на Библии, что на год, на два они просто ради детей попробуют сохранить наш детский садик под названием "Украина". У нас нет другого выхода, господа. Мы просто должны не кричать о патриотизме, а сказать: "Каждый доллар, принесённый в каждую семью украинцев, – это верх патриотизма. Всё остальное – блуд, чтобы свою задницу сохранить во власти".

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Віталій Станіславович.

 

 

23:10:43

Журавський

Я люблю факти. Отже, ми маємо владу. Ця влада продемонструвала: прожитковий мінімум – 1853 гривні. Можна за них прожити? Ця влада продемонструвала: мінімальна пенсія – 1497 гривень. Можна за них прожити? Ця влада продемонструвала: мінімальна зарплата – 3723 гривні. У Києві, у великих містах можна за ці гроші прожити? Не можна. Тепер загальні цифри. За 4 роки і 10 місяців – це офіційні цифри держстатистики – у нас мінімальна пенсія піднялася на 52 проценти, прожитковий мінімум – на 51 процент, середня пенсія – на 68 процентів, а інфляція – на 145 процентів. Вона ж усе це з’їла. І це ж є факт. Тепер беремо наш Кабінет Міністрів. Як би він повинен був працювати? Дуже просто. Перед прийняттям бюджету збирається весь Кабінет Міністрів у Верховній Раді, пряме включення, вся Україна слухає: звітують за виконання бюджету. Після цього виступає голова Рахункової палати і доповідає про публічні кошти: які доходи, які витрати. 16-й рік, 17-й, 18-й рік – уряд хоч раз прозвітував, люди добрі? Вони дивляться на наші кошти платників податків: це бюджетні кошти – як на общак для влади. Абсолютно точно. Тепер дивіться. Для них основне – що скаже Міжнародний Валютний Фонд, щоб отримати нову позику, віддати старі і проїсти. Значить, дивлюся на новий меморандум. Що ж вони підписали? Вони підписали підняття ціни на газ. Більш конкретно. 2013-й рік. Не кажу, що там влада золота була. Теж із великими претензіями. Люди недарма виходили на "майдан". Але 1 куб газу коштував 72 копійки. Зараз – 8.55 гривень. А 1-го травня наступного року буде 10 гривен. А 1-го січня 2020-го року – це ж уже підписано урядом – буде 12 гривен. Так, чекайте, в результаті цього ціна на опалення і теплу воду підніметься не на 16 процентів, як сказав брехун прем’єр-міністр: пробачте, що так кажу, – а на 25 відсотків. А усе подорожчає, як підрахували спеціалісти, на 58 відсотків, бо ціна газу входить у собівартість продукції. Це ж зрозумілі речі. Я знаю і вся Україна знає, що за цей рік суттєво подорожчали продукти харчування, одяг, взуття, транспорт, мобільний зв’язок, пошта... Це ж усе правда. І людям ні за що жити. Сьогодні довіри до цих шахраїв і брехунів від влади немає. Їх треба мирно, спокійно, конституційним способом переобрати. Вам, шановні українці.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Віталій Станіславович. Олег Волошин, прошу.

 

 

23:14:21

Волошин

Я вот послушал уважаемых коллег... И поскольку у нас предновогодняя программа, перед началом эфира записывали пожелания. У меня было одно из пожеланий – я хочу его сейчас здесь повторить: чтобы наши граждане в первую очередь жили не эмоциями, а здравым смыслом. Вот если мы научимся хоть чуть-чуть жить здравым смыслом... Почему это очень важно? Потому что мы можем сколько угодно рассказывать, какая у нас плохая власть, какие у нас бездарные депутаты и так далее, но никто не может отрицать, что они появились благодаря нам всем. Потому что их не с Луны прислали, не Москва их назначила и не из Вашингтона, не из Берлина они в опломбированном вагоне приехали. Их избрали люди. Избрали почему? И делают эти политики то... Мало в какой стране, как в Украине, постоянно меряют социологию, постоянно замеряют, что популярно, что не популярно. Поэтому общество может влиять на власть. Например, самые ура-патриоты и упомянутый вами Омелян постоянно кричат о том, что "давайте закроем железнодорожные перевозки в Россию". Но не закрыли. Почему? Потому что это не популярно. Потому что они понимают, что огромное количество людей, которые, может быть, в душе тысячу раз ненавидят Путина и требуют вернуть Крым, при этом просто понимают, как завтра жить. Огромное количество семей получает деньги от заробитчан, работающих в России. У кого-то родственники там и так далее. И простому человеку не хочется, чтобы завтра возможность поехать поездом в Курск, там, в Москву исчезла под какими-то патриотическими лозунгами. Поэтому этого не сделали. И это показатель того, что власть, которая строит всю риторику на ура-патриотизме, – она слушает мнение общества. Почему я об этом говорю? Потому что если в обществе есть сформулированный, рациональный запрос на мир, то власть это будет делать. Мы можем поменять фамилии, но если этого запроса не будет, если у какого-то политика будет иллюзия, что дальше можно на вот этой воинственной риторике, на рассказах о том, что мы будем ещё 50 лет, там, 100 лет "боротися з віковічним нашим ворогом, з ордою на сході" – что можно на этом выигрывать выборы, мы так и будем поэтому жить. Пока люди живут бедно... При этом те же самые люди, я смотрю, вбрасывают в публичную плоскость абсолютную ерунду, какие-то абстрактные абсолютно вещи, и крик стоит: "Ура!" В чём, ребята, победа? Например, в России авария на шахте. У меня не вызывает радость гибель людей. Даже в стране-агрессоре. Просто по-человечески не может это вызывать радость. А у нас почему-то находится группа людей, которые этому радуются и этим злоупотребляют. Пока у нас будет в обществе такая ненормальная ситуация... Слава Богу, людей, которые начинают думать головой... А это их заставляет делать желудок, потому что они смотрят в пустой холодильник и понимают, что пустой он не потому, что Путин оттуда украл сыр и колбасу, а потому что просто элементарно нечего заработать. Почему тема экономики связана с темой войны? Любой здравомыслящий экономист вам скажет, что Украина не может экономически быть успешной без обеспечения функции транзита. Это наше золотое дно. Мы можем быть тысячу раз в плохих взаимоотношениях с Россией, не любить их, разорвать с ними дипломатические отношения, но мы обязаны с ними торговать. Если мы не будем с ними торговать, мы никогда не запустим ни нашу промышленность, ни порты. Мы вынуждены. Так расположены географически. К востоку от нас Швейцария не появится. Ни завтра, ни через пятьсот лет. Поэтому это просто нужно понимать. Это раз. Давайте посмотрим на саму Россию. Хорошо. Там тоже власть долго рассказывала по поводу санкций "не смешите мои "Искандеры"". А сейчас нефть обрушилась до 45-ти долларов. Сейчас уже Министерство экономического развития и торговли России открыто признаёт, что начало года будет очень проблемным, что рубль будет падать, что доходы будут стагнировать. И уже мы смотрим на динамику опросов. Впервые в истории современной России 60 процентов граждан признают, что Путин лично несёт ответственность за плохую ситуацию в стране. В Кремле это понимают. И отсюда их всё большая готовность и эти заявления Лаврова: "Мы не будем признавать ДНР и ЛНР, мы не настроены на войну, мы хотим мира, давайте как-то договариваться..." Это Трамп отменяет встречу с Путиным. Не Путин отменяет встречу с Трампом. А сколько было раньше бравады: "Бомбанём Америку, плевать мы на них хотели!" Постепенно начинает приходить понимание того, что даже Россия не может жить в состоянии осаждённой крепости. Что уж говорить о нас? Это самое ключевое: очень важно, чтобы украинское общество ставило перед властью вот эти рациональные задачи: обеспечить рабочие места, снизить налоги, обеспечить условия для работы бизнеса, – а не бесконечную борьбу с агрессором, которой мы просто не выдержим все. У нас одна жизнь. Понимаете? Одна. Как некоторые из "Свободы" рассказывают: "А ми готові покласти своє життя за Україну!" И при этом сидят в студии тёплой и это всё рассказывают. Понимаете? Ну не надо этого. Украина выживала всегда благодаря тому, что государство не делало жизнь людей хуже. Не можете сделать лучше – так не делайте хотя бы хуже. Вот это вот главное.

 

 

23:19:20

Василь Голованов

Дякую, Олеже, за ваш коментар. Ми звернулися до двох економістів-фахівців за коментарями. Олександр Колтунович та Олександр Савченко поділилися своїми думками. І ми почуємо їх прямо зараз.

 

 

 

Савченко (запис)

У минулому році інфляція була десь 16-17 відсотків, у цьому році буде 11. Але є інфляція для бідних і є інфляція для багатих. Інфляція для бідних – це житлово-комунальні послуги. А вони зросли не на 11 відсотків, а на 30, 50 і більше відсотків. А для багатих це не витрати. Для багатих інфляція – це скільки коштує "Епл", скільки коштує оренда престижної дачі чи житла. І от у них маленька інфляція, а у бідних велика інфляція. Бачите: в Україні зараз із знаком "плюс" багато подій, але біля них чи маленький, чи великий знак "мінус".

 

 

 

Колтунович (запис)

Державний борт України складає 74 мільярди доларів, валовий зовнішній долг – 114 мільярдів доларів. Тому, з цієї точки зору, Україні треба виплатити майже 15 мільярдів доларів або 417 мільярдів гривень. Це 40 відсотків дохідної частини бюджету України. Це колосальні витрати. Безумовно, будуть зменшуватися золотовалютні резерви. А це означає, що буде просідати гривня. У проекті бюджету закладено, в принципі, чотири. А може бути ще нижче, тобто гранична межа. І в результаті українці будуть мати високі ціни, високі тарифи при мінімальному зростанні номінальних доходів. А реальні будуть скорочуватися у доларовому еквіваленті

 

 

 

Василь Голованов

Повертаючись до студійної дискусії, Руслана Бортніка попрошу поділитися своїми думками.

 

 

 

Бортнік

Знаєте, влада – це наркотик, який політики купують у виборців за рахунок самих виборців. І ми це спостерігали протягом цього року дуже відверто. Тому що влада продовжувала політику десоціалізації. Розрив і доля соціальних статей у державному бюджеті продовжували зменшуватися, держава намагалася відмовитися від тих чи інших пільг. Від тих пільг і від тих інфраструктурних навантажень, від яких вона не могла відмовитись, – вона їх перезвалювала на плечі місцевим бюджетам. І саме місцеві бюджети закривали школи, закривали лікарні. А мова йде про сотні закритих шкіл і лікарень на протязі року. Але загалом ми маємо дуже раціонально підходити до цього питання. Якби людям в Україні жилося добре і якби українці мали якусь певну надію стосовно того, що їм буде житися добре у майбутньому, мабуть, ми мали б зовсім іншу демографію. На 200 тисяч цього року нас стане менше. Щоб ви розуміли, що таке "на 200 тисяч": коли закінчиться ця програма, на 70 українців стане менше. Це майже півзалу. 10-12 мільйонів українців працюють за кордоном. Це половина працездатного населення України. Вони працюють там на найгірших роботах: на клубніках, на фабриках... Тобто вони не працюють там головою. Вони працюють там руками, вони обслуговують економіки Польщі, Португалії і Іспанії. Щоб ви розуміли: коли закінчиться ця програма, 4.5 тисячі українців за ці три години залишать територію нашої країни. Щоб ми розуміли результати цих процесів і цього всього. Половина цієї студії, відповідно до державної статистики, отримує субсидії. Це люди, які неспроможні самостійно заплатити послуги житлово-комунального господарства. 70 відсотків українців, відповідно до методології ООН, – бідні люди. Це ті люди, які живуть на менше ніж 5 доларів у день. От якщо у вас у родині чотири члени сім’ї, то ви маєте заробляти хоча б тисяч 17 гривень у місяць. Якщо ви не заробляєте, ви бідна людина. І просто ви не усвідомлюєте своєї бідності, тому що ми, українці, звикли жити на хлібі і картоплі, і не розуміти, що, відповідно до міжнародної методології, ми маємо споживати яловичину, рибу, фрукти зимою і все інше. Ми бідні люди. Ми нація вимираючих людей. І тому скільки, знаєте, не говори "солодко, солодко" чи "реформи", ми можемо констатувати, що країна у соціальному плані цей рік продовжила стрімко деградувати. Ми вимираємо. У нас шалена кровотеча сьогодні відбувається депопуляційна. Ще 5-7 років таких процесів – і навіть в ідеальних економічних умовах ми не зможемо відродитися. У нас просто не буде кому нас відроджувати.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Руслане.

 

 

23:24:09

Червоненко

Одну реплику. Это, наверное, должен мой товарищ Володя Семиноженко говорить, но я ему дам пас. Понимаете, только дебильные страны не думают то, о чём... Как сейчас оказалось, всё наше советское прошлое было на сто процентов преступным, но мы были с шикарным образованием, все. Страна, которая не думает о науке, не понимает, что мы будем платить за это втройне, в десять, двадцать раз за те технологии наши, которые рождаются здесь и уезжают на Запад. "ВотсАп" родился здесь. Первая продажа – 30 миллионов. Сегодня 57 миллиардов долларов первая цена – и за 200. Мой проект "ЭйТуБи" родился здесь. Я сбил ноги, руки о Министерство обороны... Все признали, Южанина: не нужен. Он не даёт воровать. Мир стал другим. Мир уже не интересует так уголь. Кругляк интересует только детей власти. Мир уходит сюда, где всё слышно и всё видно. Если мы не поймём, что нам надо... Во-первых, мы забрали пионерскую организацию: сказали "преступная". А дети ушли только сюда. Если мы не вернёмся при любых доходах: пусть даже в ущерб, как говорится, маслу – к тому, чтобы вернуть образование и зацепить здесь людей, и культуру какую-то, то будет трудно в новом году.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Володимир Петрович.

 

 

 

Семиноженко

Я думаю, независимо от того, кто работает в какой сфере, кто за что отвечает, вот это понимание заботы о будущем – это сегодня самое горячее. Этот год не просто год, когда мы, как мы видели, ничего не достигли, а только были скандалы и так далее. Это год серьёзной потери, чтобы подготовиться к будущим победам: экономическим и социальным. Ведь даже когда мы дома планируем следующий год: что поедем отдыхать, там, купим новый телевизор, – мы сегодня уже готовимся к этому. Чтобы найти лучшую работу, которую всё тяжелее найти, чтобы скопить денег, чтобы минимизировать какие-то траты... Спланировать экономически свою жизнь. А в серьёзной государственной деятельности, любом бизнесе чтобы через 5 лет появилось что-то современное, это закладывается сегодня. Сначала проект, потом его разработка технологическая, потом проверка, что он получится, потом поиски источников финансирования, которых в Украине нет. И лишь потом он будет приносить пользу. Но это будет через 5 лет. И вот это самое страшное преступление, которое совершается сегодня: нас лишают завтрашнего дня. Причём иногда складывается впечатление, что специально, как будто выполняется именно чётко эта задача. Именно для этого прислали нам сюда супрунов разных, там, яресек и так далее, и так далее. Но смотрите. Последнее. Шокирующее... До сих пор страна, которая обладает ядерными технологиями, – мы сами можем продлевать: правда, не без печати Российской Федерации – сроки эксплуатации атомных станций, мы сами понимаем, что такое ядерные технологии, мы ещё: опять-таки, не эта власть – способны построить модернизированный Ан-124... Мы способны: одна из четырёх стран... Это мало что говорит, но поверьте: это высший пилотаж: одна из четырёх стран, которая способна создавать лазерные гироскопы для ориентирования космических кораблей, а также серьёзных ракет.

 

 

 

Червоненко

Системы наведения.

 

 

 

Семиноженко

Да. И одновременно мы входим в десятку не беднейших европейских стран, а просто в десятку беднейших стран, которые и странами не назовёшь: Сомали, Йемен и так далее. Вот это страшная вещь: это несоответствие огромнейшее. Поэтому наша задача, как Женя только что сказал... Конечно же, посмотрите, простые вещи, которые стоят того, чтобы возбуждать уголовные дела и что-то решительное делать. Всё создаётся в экономике из материалов. В реальной экономике. Отгадайте: какой госзаказ Министерства образования на специальность "материаловедение"? 104 человека на всю страну. А сколько осталось молодых учёных до 35-ти лет в ведущей научной команде страны: в Национальной академии наук? 2100. Для огромной европейской страны, которая входила в пятёрку лучших развитых научно-технических экономик мира.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Володимире Петровичу. Віталій Журавський, будь ласка, репліка – і крокуємо далі.

 

 

23:29:44

Журавський

Ми ж підводимо підсумки року. 1-го січня цього року: 2018-го – відбулося завуальоване підвищення пенсійного віку. Половина країни живе у селі. Отже, зараз людина, яка може піти на пенсію, – тоді, коли у неї є 25 років трудового стажу. Скажіть, будь ласка: де після того, як розвалилися колгоспи, ці 25 років можуть селяни зібрати? Ми ж їх залишили фактично на голу смерть. Тепер далі йдемо. Я не знаю, хто буде президентом. Сподіваюся, що народ обере мудру людину. Треба відміняти медичну реформу. Повністю. Вона веде до суцільно приватної медицини. От за цей рік кількість медичних послуг у державних комунальних закладах охорони здоров’я зросла в рази. Масово закриваються фабрики. Людина, яка живе у селі, до районного центру доїхати, до лікарні – 40-50 кілометрів. Не доїде. Часто вмирають люди. Будь-який закон, який приймається в Україні, – він повинен не обмежувати права і свободи людини і громадянина. Це написано у Конституції. А от усі ці закони про медичну реформу – вони у порушення 49-ї статті Конституції. Де існуючу мережу не можна скорочувати, де у державних комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога повинна бути безоплатна. І останнє. Влада кожен рік бреше. Інфляція буде 6-7 процентов. Планували 6, а стало 11. По кому це вдарило? По найбідніших верствах населення. Так оці верстви населення можуть 31-го березня своє сказати тверде слово і не голосувати за Порошенка? Можуть чи ні? Можуть вони осінню прийти і не голосувати за "БПП" і "Народний фронт"? Адже вони при владі. Їм віддали багато голосів, вони створили більшість. Що ж вони зробили з країною? Можна їх обирати чи ні? Я вважаю, що ні.

 

 

 

Василь Голованов

Залишимо агітацію або антиагітацію. Підбиваємо підсумки року. І будемо крокувати до наступного блоку. На жаль, не про позитив теж будемо говорити. А більше про кримінал. Упродовж 9-ти місяців 2018-го року в Україні зменшилася кількість зареєстрованих злочинів, порівняно із таким же періодом 17-го року. З 420-ти тисяч до 386-ти тисяч. Кількість тяжких і особливо тяжких злочинів із цього числа впала на 11. Такі дані наводить прес-служба МВС України. Хоча за її даними, впродовж трьох кварталів 2018-го року поліція розкрила понад 148 тисяч кримінальних правопорушень, деякі гучні справи досі залишаються нерозкритими. Вбивство Катерини Гандзюк, теракт у Керченському коледжі, смертельна ДТП за участю Зайцевої у Харкові... Будемо говорити про ці та інші теми за декілька хвилин. А прямо зараз сюжет. Дивимося.

 

 

23:33:06

Диктор (запис)

Весь 2018-й рік триває і досі не завершився суд у справі смертельної ДТП у Харкові. Нагадаємо: наприкінці минулого року на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова у центрі міста зіткнулися "Лексус ЕрІкс-350" і "Фольксваген Туарег". "Японець" вилетів на тротуар і врізався у пішоходів. В результаті наїзду п’ятеро людей загинули на місці, шестеро постраждали. Пізніше один із поранених помер у лікарні. Водієм позашляховика, що влетів у натовп, виявилася 20-річна студентка Харківського національного університету імені Каразіна Олена Зайцева. Іншим фігурантом справи став 59-річний Геннадій Дронов, який займався торгівлею продуктами харчування і тютюновими виробами. Спочатку в суді підозрювали, що Зайцева перебувала під впливом наркотиків, проте Олена Федірко: лікар-нарколог, яка першою після ДТП обстежила фігурантку, – несподівано кудись зникла. Питання залишилося відкритим. У результаті Київський районний суд Харкова 19-го грудня ухвалив рішення залишити за гратами Зайцеву і Дронова до 16-го лютого 2019-го року. 17-го жовтня 2018-го у Керченському політехнічному коледжі прогримів вибух, який шокував увесь світ. За офіційними даними, у результаті загинула 21 людина з числа учнів і персоналу навчального закладу, включаючи винуватців трагедії. Загалом постраждали 67 осіб. Те, що сталося, вважають найбільшим за кількістю жертв масовим убивством у навчальному закладі у новітній історії Європи. У скоєнні злочину підозрюється 18-річний студент коледжу Владислав Росляков. За версією слідства, він заклав вибуховий пристрій і відкрив стрілянину по учнях і працівниках. Після чого застрелився сам. Є версія, що Росляков міг наслідувати дії вбивць, які атакували у квітні 99-го року школу Колумбайн. Слідчий комітет Російської Федерації назвав вибух у політехнічному коледжі у Керчі терактом. Та згодом перекваліфікував на вбивство. Родичам загиблих місцева влада виділила по мільйону рублів. У Криму оголосили триденний траур. Тим часом Україна посилила охорону на межі з півостровом та порушила провадження про створення терористичного угруповання. Хоча, як одразу повідомив представник президента в Криму Борис Бабін, українські правоохоронці проводити розслідування на анексованій території не мають змоги. До слова, в Україні жалоби з приводу трагедії не оголосили. 7-го листопада у Херсоні прощалися з Катериною Гандзюк: громадською активісткою, радником херсонського мера. 31-го липня 2018-го невідомий облив дівчину концентрованою сірчаною кислотою. Спочатку поліція кваліфікувала напад як хуліганство і лише згодом визначила як "замах на вбивство, вчинений із особливою жорстокістю". Проте кінця розслідування Катя не дочекалася. 4-го листопада в опіковому відділенні Київської міської клінічної лікарні номер 2 вона померла. За кілька днів до цього Катерина записала своє останнє відеозвернення.

 

 

 

Гандзюк (запис)

Більше 40-ка нападів за останній рік. Хто замовив усіх цих людей? Хто покриває замовників? Чому така кількість розслідувань саботується? Чому ми маємо терпіти, поки найактивніших із нас вбивають та калічать? Чому ми заохочуємо людей до громадської діяльності, але не можемо їх захистити? Відколи це стало нормою?

 

 

 

Диктор (запис)

Наприкінці літа поліція затримала підозрюваного у нападі на Гандзюк, раніше судимого жителя Херсону Миколу Новікова. Постраждала і свідки його не впізнали. Тож він був звільнений з-під варти. Пізніше затримали ще п’ятьох. Підозрювані дали свідчення і взяли участь у слідчому експерименті щодо детального відтворення злочину.

 

 

 

Підозрюваний (запис)

Нам було це запропоновано за грошову винагороду.

 

 

 

Голос за кадром (запис)

Яка сума?

 

 

 

Підозрюваний (запис)

Сума в 4 тисячі доларів.

 

 

 

Голос за кадром (запис)

На усіх?

 

 

 

Підозрюваний (запис)

На усіх, так... Договорився із продавцем, який передав мені на цьому місці дві пляшки сірчаної кислоти. Віддав у коробці. Я йому віддав 300 гривен. Ці 300 гривень я отримав від Торбіна.

 

 

 

Голос за кадром (запис)

Після того, як ви придбали, кому саме ви передали цю сірчану кислоту?

 

 

 

Підозрюваний (запис)

Вийшов Торбін, відкрив багажник. Я поставив туди.

 

 

 

Голос за кадром (запис)

Кому належить автомобіль, на якому ви приїхали?

 

 

 

Підозрюваний (запис)

Він був переданий із бази нашої військової рік тому Торбіну в його особисте користування.

 

 

 

Підозрюваний (запис)

Обливал по лопаткам. Вот на лопатках уже попало мне в лицо, и я уже более лил на плечо.

 

 

 

Голос за кадром (запис)

На якій відстані ви стояли?

 

 

 

Підозрюваний (запис)

Вот так.

 

 

23:38:06

Диктор (запис)

Після смерті Каті у Верховній Раді була створена відповідна слідча комісія, яку очолив Борислав Береза. Політики в один голос запевняли, що винні будуть покарані. І закликали одне одного не піаритися на крові. Звітуючи про хід розслідування, Юрій Луценко заявив, що подає у відставку. Проте під час рейтингового голосування депутати його рішення не підтримали, і президент заяви не підписав. 16-го грудня під час прес-конференції Петро Порошенко запевнив журналістів, що слідчі органи мають напрацьовані матеріали для завершення розслідування Катерини Гандзюк. У тому числі щодо замовників і організаторів.

 

 

 

Василь Голованов

Ситуацію ми попросили відкоментувати фахівців-криміналістів. І коментарі ми почуємо за декілька хвилин. А прямо зараз я звернуся до гостей нашої студії. Руслане, будь ласка, вам слово.

 

 

 

Бортнік

Справа Катерини Гандзюк – це маркер насправді безсилості, з одного боку, нашої правоохоронної системи... Хоча і затримані люди, але до цього часу є серйозні підозри стосовно того, чи ці люди причетні саме до цього злочину. А з іншого боку, вона не зовсім має відношення до кримінальної злочинності. Тому що очевидно, що ця справа має корені політекономічні. Регіонального чи центрального рівня – це інше питання. Але схожі процеси по розгроми цієї громадянської активності, волонтерської активності спостерігалися і в інших регіонах цього року. І складалося враження, що влада готується до виборів. Регіональна чи центральна влада готується до виборів. Ці ж процеси, до речі, я пов’язую із розгромом протестів Саакашвілі і справою Савченко. Це загальний процес зачистки політекономічного поля України. І ця справа Гандзюк, як і справа Ноздровської, яку ми забули... Там, правда, людина засуджена, але, знову ж таки, надзвичайно багато питань і сумнівів стосовно того, що саме ця людина одна вчинила цей злочин. Щонайменше стосовно цього. Але справа Катерини Гандзюк, на жаль, не стала тією справою, після якої почало відбуватися очищення правової системи. Ми сподівалися на це. Тому що резонанс суспільний був величезний від цієї справи. Більше того, ми почали про цю справу, про цю трагедію забувати. І мені здається, що Катерина Гандзюк, Шеремет, Ноздровський, Бузина, Вороненков і багато-багато інших резонансних політичних злочинів в Україні з кримінальним характером, на жаль, будуть розслідувані у нашій країні лише у наступному політичному циклі або, можливо, навіть через політичний цикл. Так само, як справа Гонгадзе. Можливість її розслідування виникне лише тоді, коли у владі будуть люди, котрі не причетні до цих справ: прямо чи опосередковано. Так само і справа Катерини Гандзюк, світла їй, безумовно, пам’ять. Кримінальна злочинність в Україні – теж статистика кульгає на обидві ноги. Ми цього року проводили спеціальне розслідування і можемо констатувати, що принаймні про третину злочинів люди сьогодні не повідомляють Національній поліції. Особливо дрібних. Тому що не довіряють їй, не бачать сенсу повідомляти. Тому що ніякого розслідування за дрібними крадіжками, за якимись хуліганськими випадками немає зовсім. Крім того, уся ця статистика, яку ми маємо, – вона ж без Криму і Донбасу. І порівнювати з 13-м роком взагалі неправильно. Тому що це зовсім інша територія, зовсім інша кількість населення. Ми пожинаємо наслідки реформи поліції. У цій частині, яка довела свої неефективність. І ставить сьогодні гостро питання перед нами стосовно повернення на службу професіоналів незаполітизованих замість цих людей, яких найняли, які некомпетентні у своїй роботі.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Руслане. Олеся, будь ласка.

 

 

23:41:56

Яхно

Ви знаєте, дійсно, ми у цьому році спостерігали ряд гучних злочинів. Я б ситуацію не спрощувала. Мені здається, що не усі вони мають однакову природу, а вони можуть мати різну природу. Якісь можуть мати зовнішню, якісь можуть мати внутрішню природу. Якщо ми кажемо про замовників. Я думаю, тут є дуже багато факторів. У тому числі один із них – що реально багато зброї у країні через війну. Ми бачимо у деяких злочинах, коли намагаються, дійсно, залучати колишніх наших бійців, атошників, до тих чи інших злочинів. Я сподіваюся, що все-таки у ситуації Гандзюк якраз – тут будуть знайдені злочинці. Тому що слідство одразу тут, наскільки можна судити із публічної інформації, вже має певні результати. Дуже добре, що ТСК, яка була створена у Верховній Раді, – на мій погляд, той склад говорить, що там домінує не піар-складова, а реальне бажання у тих межах, у яких можуть зі свого боку зробити народні депутати, привернути увагу до цієї: безумовно, значимої – теми. І дуже добре, що виїзні засідання цієї ТСК якраз відбувалися у регіонах: у Херсоні. Тому що якщо подивитися по регіонах... От Одеса, наприклад, – потенційно непростий регіон, де теж були напади на громадських активістів. Тому тут, мені здається, є різна природа. Не можна говорити про один якийсь фактор або про одну мотивацію. І, там, списувати лише на якусь одну причину або на якісь фактори. Я думаю, тут можуть бути абсолютно різні причини у цих різних ситуаціях. Але, ну, звичайно, ми тут кажемо, що, дійсно, зі злочинністю ситуація у нас непроста. І в цьому сенсі я вважаю, що наступний рік: 2019-й, коли у нас будуть вибори – це ще додасть можливих виборів. Тому що може з’явитися, дійсно, і політична мотивація. Ми бачили, знову ж таки, як один із кандидатів ішов на радіо в Одесі, і там хтось напав. І це одразу трактувалося як нібито негативні наслідки чи воєнного стану, чи це хтось із конкурентів влаштовує...

 

 

 

Василь Голованов

Олеся, давайте пояснимо. "Один із кандидатів" – це Анатолій Гриценко.

 

 

 

Яхно

Так. Який ішов на радіо, на нього, там, на його прихильників вчинили хуліганський напад. І він одразу звинуватив у цьому владу. І, на мій погляд, це трошки дивно виглядає. Але я просто на цьому закцентувала увагу, тому що у 2019-му році, коли у нас буде дві передвиборчі кампанії, дійсно, ризики такого, політичного, характеру і політичної мотивації – вони можуть зростати. І тут, дійсно, дуже важливо, щоб правоохоронці вчасно реагували. Тому що є великі процеси, довгі. Наприклад, зараз у нас іде процес об’єднання церков, пов’язаний із автокефалією. На мій погляд, дуже важливо, щоб, дійсно, не було жодних прецедентів, пов’язаних із вірянами, із церквами, на релігійному грунті, щоб не було жодних провокацій. Тут якраз правоохоронці повинні на випередження працювати. І є передвиборча складова, яка так чи інакше накладає ситуацію на процеси. І є реальний стан криміногенності у країні, велика кількість зброї. Тому тут ми можемо бути лише вимогливішими до нашої правоохоронної системи. І зі свого боку що можуть робити політики і що може робити суспільство – це не нагнітати ситуацію.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Олеся. Віталій Станіславович, будь ласка.

 

 

23:45:44

Журавський

Я от думаю, що треба зробити у країні, щоб усе-таки система влади функціонувала. У нормальній країні є влада, є опозиція. І опозиція критикує владу. Якщо влада не справляється, то опозиція у наступному політичному циклі приходить до влади. Так у цивілізованих країнах. А тепер подивіться. За нинішнього політичного циклу відбулася повна узурпація влади. Опозиції не дали нічого. Вперше за всю історію незалежності України. Завжди представник опозиції був заступник голови Верховної Ради. Представникам опозиції надавали такі комітети: законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, бюджетний, регламентний, свободи слова, прав людини. Посада керівника Рахункової палати теж, бо там треба контролювати кошти. Уповноважений із прав людини. А тепер подивіться. Обрали керівника Рахункової палати від "БПП – Солідарність". Хто керує цією партією? Знаєте. Президент. Тепер від "Народного фронту" обрали Денісову, до якої є великі претензії від нас, тому що вона не задекларувала майже 25 мільйонів свого прибутку. От ми дивимося: у Керчі відбулася трагедія. Це ж наша територія. Так, вона тимчасово окупована. Чому не оголосили день трауру? Це ж нонсенс. Це треба було зробити. А де уповноважена із прав людини? Вона повинна була б там з’явитися. У неї 300 осіб працює. Ніхто туди не появився. Уповноважена із прав людини – член "Народного фронту". Не можна обирати на цю посаду представника партії. Заборонено. На цю посаду обирається людина, яка щонайменше 5 років має досвіду правозахисної діяльності. Нуль. Ну як так можна це робити? Це ж у нас робиться. Більше того, голосування за законом про уповноваженого із прав людини бюлетенями – ні, зробили відкрито, щоб проконтролювати це все. Поки у нас не буде закону про опозицію, поки опозиція не буде мати певну частку влади, контролювати діючу владу, поки генеральний прокурор не буде від опозиції, нічого доброго у цій країні не буде.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Перед тим, панове, я обіцяв коментар експерта-криміналіста. Анна Маляр – зараз почуємо її. Та журналіста: теж розслідувача і криміналіста – Володимира Бойка. Ми їм поставили ці самі запитання: щодо криміногенної ситуації в країні. І ось що вони відповіли. Будь ласка.

 

 

 

Маляр (запис)

Цікавою рисою цього року були, знаєте, численні заяви із трибуни Верховної Ради і з інших трибун генерального прокурора, який нібито оголошував певні ознаки, там, підозри, певні докази вини тієї чи іншої людини, знімали недоторканність із депутатів. Але зрештою це не завершувалось нічим. Більше того, у процесі слідства виявлялося, що оголошені докази, власне, не дуже й докази. Яскравий приклад – це справа Саакашвілі: людини, яка фактично була витурена з цієї країни, людина, у якої у дуже сумнівний спосіб було припинене українське громадянство. І хто буде відповідати за ці речі?

 

 

 

Бойко (запис)

З багатьма наслідками може бути кримінальне провадження, яке зараз розслідується Службою безпеки України під процесуальним керівництвом Головної військової прокуратури: стосовно так званого секс-скандалу у щойно створеному Державному бюро розслідувань. Адже, здавалося б, сама фабула незначна. Тобто якісь, там, люди займалися чорним піаром і розміщували в Інтернеті неправдиві оголошення від імені Олександра Варченка: людини, яка обіймає зовсім незначну посаду в поліції. Але насправді за цим стоїть війна між директором ДБР Трубою і людьми, які його політично підтримують, і першим заступником Труби: Варченком.

 

 

23:50:46

Василь Голованов

Володимире Петровичу, будь ласка.

 

 

 

Семиноженко

Дійсно, ключове слово, яке сьогодні пролунало, – це "кримінальна ситуація" загалом. І ми говоримо зараз про окремі випадки. Вони болючі, вони торкаються конкретних людей: дівчини, – аварій різних... Скрізь люди. І ми вже сприймаємо через особистості тієї чи іншої особи чи людини. Але, ви знаєте, я не бачу... Не буває чудес: коли одна сфера в Україні успішна: скажімо, боротьба з криміналом, – а друга сфера не успішна, – якщо Україна як єдине розвивається. Якщо вона створила професійні органи власті, то все працює: і економіка і правова система і так далі. Тому що усі ці структури виходять із влади. Яка структура політичної влади, така і країна. Проблема у тому, що політичну владу побудували не ту, агресивна меншість захопила владу. Вона виявилася неспроможною себе реалізувати. І це стало зрозуміло буквально у первий рік роботи по усіх провалах, які пішли. І по розваленню банківської системи, і по курсу гривні відносно долара, і шаленому падінню економіки. Якщо у доларовому вимірі – то це майже у два рази впасти економіці в країні, і потім говорити, що це причина одна: війна... У цьому логіки немає. Які можуть бути збитки країни від Донбасу чи Криму, коли він був дотаційний, як та ж меншість і нинішня влада сьогодні стверджує? Ми – так, дотували вугілля, давали спеціальні пільги на спеціальне шахтне обладнання. Я гарно знаю всю ситуацію фінансову по бюджету. Так, дійсно, з одного боку, велике ВВП на Донбасі, багато робочих місць. З другого боку, з точки зору бюджету, це дотаційно. До того ж стверджувала постійно це влада. А Крим завжди був дотаційним. Здавалося б, звільнилися від дотаційних регіонів – і у нас впадає економіка... Тому повертаючись все-таки до головного: все треба загалом перезавантажувати. Слава Богу, що оцей десант грузинський, який у нас був... Після цього трошки виправив ситуацію Арсен Борисович Аваков. Що ми бачили на День хрещення Русі, що ми бачили на Софіївській площі: більш-менш порядок був у Києві. Тому що раніше і у цьому не були впевнені. Але треба починати з початку все. Спочатку цілі держави: що наша держава хоче заявити світу, що вона. Те, що зрозуміло, що нічого чекати від євроінтеграції неможливо... Тільки від співробітництва із Європою. Рівно як і співробітництва з усіма іншими регіонами, у своїх цілях. Ні в якому разі не грати під чужу дудку, як грає сьогодні влада. Вона готова втратити все, сподобатись комусь. Ну і чим це закінчилось? Вона перестала подобатись власному народу. Тому я думаю, що це час, це момент істини: наступний рік. Рік, коли ми вже зрозуміли, що питання у нас залишились: заради чого ми стільки втрат понесли? Заради кого? Заради цих, хто зараз при владі? Пробачте, вони самі зробили собі вирок. Заради своїх дітей ми повинні по-іншому діяти. Заради країни – тим більше. Заради майбутнього ми повинні повністю відректися від того, що зараз над нами панує.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Євген Альфредович, будь ласка.

 

 

23:55:16

Червоненко

Как аналитик, безопасник и математик я знаю одно лекарство. Кстати, у нас есть традиция такая: не знаешь, как ходить, – поступай по закону и говори правду. По вопросу. Я завершаю, буду просто тезисами – и любой оппонент не сможет ничего сказать. То, что мы пожинаем сегодня и будем пожинать, – это одна из причин того, что общество приняло восхождение людей, оседлавших Революцию достоинства, во власть со лжи. Мы не получили ответа, кто стрелял на Майдане, мы не получили ответа про потерю Крыма, мы не получили ответа про Иловайск и Дебальцево. Второе по важности: что, вы хотите держать порядок на улицах без аргументов, без ничего превратив в изгоев и врагов людей, которые выполняли присягу и приказ? Это я говорю представителям власти: человек, который сделал всё, чтобы на первом "майдане" не пролилось ни капли крови. Тот же "Беркут", который служит прекрасно сейчас, и та же полиция, внутренние войска выполняли свой долг. Они выполняли приказ. Третье: когда государство дало индульгенцию в лице политических лидеров на частные армии и не чётко описало статус батальонов, имея в виду, что в случае заварухи я буду иметь дубинку убить своего политического соперника и занять его стул. Они развязали то, что жизнь стала стоить меньше. Четвёртое: когда проект закона о резервистской армии, который решает проблему миллионов единиц оружия на руках путём его легализации, то есть отстрела, баллистических всех характеристик, учитывая, тем более, украинский менталитет, формируя по месту жительства части, экономил сотни миллионов и миллиарды на содержании армии при обороне. Мы потеряли это. Мы продолжали поток лжи. Княжичи – ответа нет. Бузина – ответа нет. Нравится он, не нравится – он гражданин Украины. На Шеремета тоже ответа нет. В Княжичах – все знают: обычная разборка: кто будет грабить. Селфи, мальчики и девочки поулыбались очень недолго и превратились, к сожалению, как мы видим это в "Ютубе", как мы читаем в Интернете, часто просто в преступников. Плюс непрофессиональных. Я не забуду, как мне мой друг: ветеран уголовного розыска – говорит: "Я приезжаю на убийство, а он говорит: "Мы старались"". И две жмени гильз ему приносят. Вместо того, чтобы пометить каждую. Просто невежество. Это преступление. Точно так же при невиданных бюджетах и невиданном техническом обеспечении иметь в стране половину разбитых полицейских машин, иметь каждый день происшествия с участием полицейских. И непринятие системы современной логистики, чтобы управлять ими. Опять полицейские стали прятаться в кустах, они выучили новые слова. На вопрос "почему вы остановили?" – "статья 35-я, ваша машина в угоне". Я им всегда отвечаю: "В угоне твоя совесть. Потому что эта машина одна в таком цвете в Украине". Они смотрят, как крадут наверху, – и переносят это вниз. И последнее. Мы недооцениваем того, что это время востребовало людей без совести, людей-двоечников. Я не могу смотреть спокойно, как один из политических персонажей, славный тем, что в его области за пять лет глава администрации только и сделал, что украл "чёртово колесо" у людей и детей, назначает виновных в гибели автогонщика, Януковича-младшего, до русского следа в любом преступлении безапелляционно. Не могут двоечники, ни разу не стрелявшие, не бывшие в бою, не понимающие, что мы в ответе за тех, кого приручаем, и покажи свои дела: они громче слов... Оно рождает эту вседозволенность. И, к сожалению, этот лжепатриотизм: одеть вышиванку и назначить виновного – стал краеугольным и уводит нас от ответственности за совершённые преступления. Они сделали самое страшное: они нивелировали цену человеческой жизни. Я думаю, что новой власти и вообще обществу придётся построить совершенно новую систему отношений к правоохранительным органам, где, дав им огромные деньги, огромную ответственность, но и огромный спрос, – где не будет возможности откупиться и покрыться. Иначе мы будем иметь ещё одну проблему: к нищете "под Сомали" страх перед тем, что мы не можем ходить по улицам своей Родины.

 

 

 

 

 

 

 

00:01:02

Василь Голованов

Дякую, Євгене Альфредовичу. Щодо ситуації в Княжичах. Я хочу сказати, що я мав можливість поспілкуватися з одним з учасників тих подій, і ситуація досить неоднозначна. Я думаю, що ми дізнаємось правду і вона буде донесена людям, просто трохи згодом. Я бачу бажання наших глядачів у студії поставити запитання. Добрий вечір. Як вас звати?

 

 

 

Олег

Добрый вечер. Меня зовут Олег. Я хочу поставить вопрос господину Семиноженко.

 

 

 

Василь Голованов

Будь ласка.

 

 

 

Олег

Скажите, пожалуйста: среди пострадавших в Крыму во время террористического акта или трагедии, как сейчас утверждают, в керченском колледже есть ли граждане Украины, не принявшие юрисдикцию России? Если есть такие граждане, оказало ли украинское правительство гражданам и их близким?

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Таке запитання, складне. Будь ласка.

 

 

 

Семиноженко

Я хочу напомнить следующее. Речь шла о категории, по сути, детей, у которых даже и паспортов-то не было. А если они должны были получать эти паспорта, то уже в то время, когда Крым был аннексирован. И поэтому, наверное, стоит предположить, что те, которые успели получить, – у них были преимущественно, наверное, российские паспорта. Хотя не исключаю и другого: что могли вполне кто-то получить. Потому что сегодня делается, к сожалению... Что? Украинские не забирали, но там детей расстреливали. Вот же в чём дело. Которые ещё не получали паспорта. Но ваш вопрос – он граничит со следующим: сложность ответить на этот вопрос вызвана тем, что, как уже сегодня даже вспоминали, у нас даже не было... Мы даже соболезнования не выразили в государственном масштабе, траура. Даже не траура – просто официального соболезнования от первых лиц власти, от государственных институтов тому, что произошло в нашем Крыму. И вот это просто свидетельство того, что Крым перечёркивают с самого начала. Ведь с самого первого дня: добровольной его сдачи – и заканчивая колоссальными потерями, которые мы понесли из-за разрыва связей, колоссальным блокированием Крыма, из-за чего мы только на экспорте энергии: я не говорю уже про АПК – теряем в год сотни миллионов долларов потерь совершенно чётких денег, которые должны были поступать в энергосистему, что должно было положительно сказываться на снижении тарифов за электроэнергию. Ведь на самом деле то, что завалили вышки, которые передают электроэнергию в Крым, – это тоже негативный вклад в те тарифы, которые получаем. А перекрытие воды – это вообще. Чтобы ещё больше крымчане полюбили материковую Украину. А скорее всего, тех, кто спровоцировал подобные вещи, и тех, которые не осудили такие вещи. Поэтому здесь, конечно, вы задели вопрос гораздо сложнее. Вывод тут один должен звучать: каждый украинец, где бы он ни находился, в какой точке мира: тем более на Донбассе, тем более в Крыму – это наш гражданин, которым должна заниматься наша страна.

 

 

00:04:56

Василь Голованов

Дякую. Дякую, друзі. Все ж таки за декілька днів новий рік. Ми підбиваємо підсумки. І я хочу попросити буквально одним-двома реченнями щось сказати позитивного, завершуючи вже нашу розмову сьогодні. Сказати щось позитивне нашим телеглядачам, співгромадянам. Будь ласка, на ваш розсуд, усе, що у вас лежить на душі. Будь ласка, Руслан Бортнік.

 

 

 

Бортнік

Раз у 5 років Конституція України дає нам шанс жити краще насправді. І 2019-й рік буде у цьому випадку вирішальним. Президентські і парламентські вибори ще раз дадуть нам можливість змінити владу, змінити відношення між владою і суспільством і, дійсно, жити краще. А чи скористаємося ми цим шансом, чи ні – це буде залежати від нас усіх: чи прийдемо ми на вибори, чи ні. Усім іти голосувати обов’язково.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Олеся Яхно.

 

 

 

Яхно

Починаючи із 2014-го року, ми, дійсно, живемо у дуже складних умовах. Я говорю зараз про всю Україну, але, оскільки у нас передноворічна програма, я все-таки хочу декілька позитивів перерахувати цього року. По-перше, історична подія – це створення єдиної помісної православної церкви. Я буду зараз різні події називати. По-друге, український паспорт у цьому році піднявся на 19 позицій в плюс. По-третє, ми запустили у цьому році такий лоукост як "Райнейр". По-четверте, наш "Нафтогаз", як би його хто не критикував, у цьому році виграв у "Газпрому" 4.6 мільярда доларів. По-п’яте, було прийнято ряд важливих законів: наприклад, закон про валюту, закон про національну безпеку, закон про реінтеграцію і реокупацію Донбасу, закон про приватизацію: нові умови, де відрізняється мала і велика приватизація. По-четверте, у нас у цьому році були розроблені нові зразки зброї. Це лише невеликий перелік. Але хочу сказати, що наступний рік – він, дійсно, буде теж важкий, але все-таки якщо ми повертаємося до тієї ситуації, яка була у 14-му році: а це була ситуація патова, і Донбас не був дотаційним... Ми зараз бачимо, які це цифри. Якщо це втрата Донбасу, то це реально мінус 15 відсотків ВВП і мінус 25 відсотків нашого промислового потенціалу...

 

 

 

Семиноженко

Повірте професійній думці: не від того... І скільки б ви не говорили, ви нікого не переконаєте.

 

 

 

Яхно

І мінус 15 відсотків ВВП. То ті цифри: незначні позитиви, які ми маємо зараз, – це кардинальна різниця: 14-го року і кінця року 18-го.

 

 

 

Червоненко

Вы смешны.

 

 

 

Яхно

І я сподіваюся, що у 19-му році, попри складну ситуацію, все-таки тенденції позитивні продовжуватимуться. Я дуже хочу, щоб це відчули щиро усі наші громадяни.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Олеся. Нагадаю: передноворічні побажання, позитивне.

 

 

00:07:51

Журавський

Тільки позитив. Я хотів би, щоб в Україну повернувся Крим. Я хотів би, щоб окупована частина Донецька і Луганська повернулися в Україну. Я б дуже цього хотів. Я б хотів, щоб це відбулося мирним, дипломатичним, політичним – не військовим способом. Але це ще й можливо тоді, коли влада у континентальній Україні буде здійснювати реформи, коли тут люди будуть жити набагато краще у матеріальному сенсі цього слова, ніж в окупованому Криму, у Донецьку, Луганську, коли тут будуть дотримуватися свободи слова, коли тут не будуть прийматися закони, які можуть поглиблювати наші стосунки в релігійному сенсі, у мовному. І я хотів би завершити словами класика української літератури: класика Тичини. Тичина у 43-му році, будучи дуже хворим, у лікарні, написав чудовий вірш, який є дуже актуальний, з моєї точки зору, і для нашої ситуації. "Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! А сила знову розцвіла. Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. Ще буде: небо чистої блакиті, добробут наш підніметься, як ртуть, заблискотять косарки в житі, заводи загудуть..." Я вірю, що це буде.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Віталій Станіславович. Панове, за вами тоді залишилися пісня і танець, якщо вірш вже пролунав. Я жартую.

 

 

 

Семиноженко

Я із задоволенням послухаю вірші, які ми вивчали у школі. І це вони постійно у нас у пам’яті. Я хочу всё-таки в завершение сегодняшней нашей программы похвалить власть. Не удивляйтесь. Одну ветвь власти, в отношении одного закона принятого, реально положительного. Они, правда, исправили свои колоссальные ошибки, которые были сделаны с 15-го года. А именно: в Бюджетном кодексе теперь не будут обдирать как липку опытно-промышленную базу Национальной академии наук, из которой забирали – представьте себе – больше 80-ти процентов прибыли, не оставляя ничего на развитие. И вот сейчас в Бюджетном кодексе для Академии наук на общих основаниях будут брать налог с прибыли. Это мы считаем победой. После такой жути, которая была, конечно, снова стать на нормальную ситуацию, как все предприятия, конечно, хорошо. Ну а всем нашим телезрителям и всем участникам я желаю... Если политическое пожелание – это отстоять своё право жить в нормальной стране. Избрать во власть нормальных людей, которым мы её доверим. Ну а всем как личное пожелание я желаю мира, стабильности и благополучия.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую. Євген Червоненко, будь ласка.

 

 

00:11:27

Червоненко

Когда говоришь слово "люблю" или женщине, или Родине, то надо говорить правду. Олесенька, не "Райнэйр"... Не победа, а проигрыш. Посмотрите контракт. Изучайте матчасть, двоечники! Газовый контракт – мы не получили денег. Значит, премии выписаны нечестно. Нам предстоит год истины. Причём, знаете, такие года бывают очень редко. Это не просто выборы. Это выборы, будет ли в очередной раз украинский народ. Независимо, кто ты: татарин, еврей, немец, – не меряние черепа и галицкого акцента, будем ли мы украинской независимой полинациональной… политическим объединением: украинский народ и страна. Этот год будет требовать от каждого не быть удобным у власти, а быть удобным у своей совести и говорить правду. Если каждый из нас будет думать "моя хата с краю", по украинской привычке, то придут в конце концов: они уже с газом пришли – со счетами в каждую хату. Если мы будем думать, что "я пересижу", никто ничего не пересидит. Вы знаете, я всегда говорил: "Лучше быть неудобным и жёстким до того, чем плакать потом, когда уже ничего сделать нельзя". У нас есть плюсы: высочайшее образование, культура, огромный опыт кучи национальности и традиций. Нам надо найти мужество всем болтунам просто говорить простую фразу: "Ты отвечаешь за свои слова?" А если он наглеет, не бояться и бить по морде. Нам надо поставить за спину своих близких и детей. И сказать: "У нас другой страны не будет. К счастью или к сожалению, многие не хотят и не могут уехать. Поэтому надо приготовиться к бою". А ещё я мечтаю, чтобы все самые рейтинговые кандидаты в президенты, зная повадки нынешней власти, живыми дошли до выборов. Это будет главное испытание на демократию. Говорю как руководитель безопасности президента и человек, всё-таки сделавший, чтобы первый "майдан" был без крови. Я очень хочу, чтобы выборы 19-го года были без крови, провокаций и поломанных людей.

 

 

 

Василь Голованов

Дякую, Євгене Альфредовичу. А ми будемо на цьому завершувати "Український формат. Підсумки". Від себе я хочу побажати вам міцного здоров’я, благополуччя у вашій родині, фінансових радощів різних і щоб у вас завжди було кому сказати "я тебе люблю". Зателефонуйте, будь ласка, вашим батькам, якщо вони живі. Пам’ятайте про них, телефонуйте кожної можливої миті. Ну і, безумовно, пам’ятайте, що робота є робота, але вдома вас чекають ваші діти. Приділяйте їм, будь ласка, якомога більше уваги. Це я і собі теж бажаю. Дякую гостям студії. Дякую вам. І до зустрічі. Ми зустрінемося із вами уже в новому році в "Українському форматі". Дякую. І з новим наступаючим роком.

 

           

 


Подписывайся на NEWSONE в Telegram. Узнавай первым самые важные новости.