Держава має встановити чіткі правила гри і контролювати їх виконання у сфері публічних закупівель за бюджетні кошти

Размещено: 30.05.2019

Автор: Антикорупційний експерт Михайло Пластун

Саме  відсутність чітких правил створюють юридичні казуси, якими користуються нечисті на руку чиновники, бізнес та правоохоронці. І одна з таких ключових юридичних дилем – це так званий термін "закупівлі за завищеними цінами" за бюджетні кошти",  – про це у своєму авторському матеріалі пише антикорупційний експерт, кандидат юридичних наук Михайло Пластун.

Справа в тім, що "основним кваліфікуючим чинником у фабулах розслідування по кримінальним провадженням економічної спрямованості у всіх без виключення правоохоронних органах фігурує поняття  "закупівля за завищеною ціною", - підкреслює Пластун. –  Але більшість подібних справ у подальшому розвалюються у суді або навіть не доходять до нього. Адже вони не мають подальшої судової перспективи через певні колізії, пробіли та конкуренцію норм чинного законодавства".

Законодавство України, за словами експерта, взагалі не   містить формулювання -  "завищені ціни". Так само відсутні законодавчі поняття "справедлива ціна", "дозволена націнка" тощо. 

"Є кілька основних  спірних питань, які виникають у такого роду справах про "завищені ціни" . Перше - що вважати базою для визначення середньої ціну на ринку? Друге - у якій мірі (на який відсоток) ціна вважається перевищеною, у порівнянні з ринковою? Іншими словами, скільки відсотків, або який  відсотковий коридор,  повинен бути у формуванні націнки на товар підприємцем та формувачем очікуваної вартості при проведенні процедури публічних торгів, враховуючи  сплату податкового навантаження: ПДВ – 20%, податок на прибуток – 18%, ЄСВ – 22%, ін. податків і адміністративних витрат та сплати процентів і тіла кредиту (при наявності кредитування з боку кредитних та фінансових установ). Крім того, які ще економічні показники (індекс інфляції тощо) повинні бути враховані?", - актуалізує  питання у власному матеріалі Михайло Пластун.

Експерт погоджується, що в умовах ринкової економіки безглуздо описати все інструкціями та правилами по визначенню середніх ринкових цін чи націнок для бізнесу. Але потрібно шукати шляхи мінімізації порушень з боку правоохоронців та підвищення їх ефективності в розслідуванні корупційних справ. Зараз ніхто не застрахований від того, що і багаточисельні "економічні департаменти" різних правоохоронних органів  не почнуть за чиєюсь заявою розслідування про "завищені ціни". Наприклад, конкурент компанії-постачальника, що виграла тендер, вирішить влаштувати своєму візаві "солодке життя".

Для цього, на думку Михайла Пластуна, потрібно, щоб законодавці, правоохоронці, антикорупційні активісти, виконавча влада почали широку дискусію щодо юридичного обґрунтування такого економічного та юридичного  терміну як "завищена ціна" в сфері бюджетних закупівель.