ЄСПЛ Києву не указ. Як влада змінює закон про люстрацію

• Facebook
• Twitter
• Telegram

Після провалу України в Європейському суді з прав людини у справі щодо люстрації чиновників, офіційний Київ все ж вирішив змінити закон про очищення влади. Але зовсім не так, як очікували цього безпосередньо люстрированные прокурори, судді та інші "очищені владою" громадяни, на чию сторону вже став ЄСПЛ. 

У розпорядженні інтернет-видання "Страна.иа" опинився проект внесення змін до закону "Про очищення влади", який був підготовлений Кабінетом міністрів "з метою приведення його положень у відповідність з європейськими стандартами". Найближчим часом цей документ буде офіційно внесений у Раду.

Виходячи з його положень у ЄСПЛ і офіційного Києва - зовсім різні погляди на процес люстрації. 

Примарна сатисфакція 

Ще в лютому нинішнього року закон про люстрацію, прийнятий Верховною Радою України в 2014 році, був остаточно і безповоротно відкинутий Європейським судом з прав людини.

ЄСПЛ визнав цей закон порушують права звільнених внаслідок люстрації українських громадян. Що автоматично означало, що всі позови, які подавали люстрированные чиновники в Страсбург, автоматично задоволені.

Але за минулі місяці в Україні дива не сталося і скасування люстрації слідом за рішенням ЄСПЛ не було.

За даними Єдиного державного реєстру осіб, всього в Україні було люстрировано 914 осіб (їм також заборонено обіймати державні посади протягом 10 років). З них не менше 800 оскаржують своє звільнення з посад внаслідок люстрації як в національних судах, так і в ЄСПЛ.

Частково суди відновлювали звільнених громадян на роботі, даючи їм компенсації за час вимушеного прогулу.

Але карантин через коронавіруса і в цьому процесі сплутав карти. Багато органів, куди повинні були повернутися відновлені судом чиновники, чекали скасування "локдауна". Або суди затягували справи по відновленню люстрированных громадян на роботі. А "вишенькою на торті стало те, що навіть якщо суди присуджують компенсацію люстрированным чиновникам із зарплати за час вимушеного прогулу, то один з коронавирусных законів дозволяє органам влади не виплачувати ці гроші.  

Ось лише один з прикладів.

За рішенням суду поновлено на роботі колишній заступник начальника Головного управління міжнародного правового співробітництва Генеральної прокуратури Олег Підгайний. Він також був серед заявників в ЄСПЛ. А далі вже в Україні за рішенням суду повинен бути поновлений на роботі в Генпрокуратурі, а також отримати компенсацію за весь час вимушеного прогулу - тобто, за 6 років, коли не міг працювати через люстрацію.

Але на практиці виявилося, що компенсацію йому виплатили тільки за 1 "пропущений" місяць, так і повернення на роботу - це швидше для відводу очей. Тому що колишній функціонал обов'язків йому ніхто не збирається повертати. 

"Що я бачу. Що мені формально дадуть якийсь кабінет, а через 5 днів звільнять. Там же зараз зовсім інші люди, які чхати хотіли на закон і рішення судів. Вони вважають, що вони формально виконали рішення суду. Суд прописав відновити на посаді. Вони і відновили. Але я не можу просто повернутися на своє місце і працювати. Вони змушують проходити комісію. Так як же вони виконали рішення суду, якщо посада мені не дають, роботу мені не визначають? І я спілкуюся з іншими люстрированными і відновленими через суд. Ніхто нам працювати не дає. Тобто, всі обіцянки - це лише "фількіна грамота", - розповідає Олег Підгайний. 

З компенсацією відбувся такий самий пшик. Замість того, щоб видати компенсацію за весь час вимушеного прогулу (а це понад 6 років), прокурору виплатили кошти тільки за один місяць.

"Раніше вони просто нічого не виплачували і нічого не пояснювали. А тепер вони заявляють, що мовляв, Рада прийняла коронавирусный закон, який вводить мораторій на виплати з бюджету, тому нічого платити не будемо. Але це виконавче провадження, робота йде і виплати все одно, рано чи пізно", - каже прокурор. 

ЄСПЛ Києву не указ

Тим часом Міністерство юстиції розробило законопроект, який вносить зміни в закон 2014-го року по очищенню влади. Кабмін готується внести цей документ на розгляд Верховної Ради. Цей законопроект проводить значну чистку осіб, які підпадають під люстрацію.

Наприклад, якщо раніше під люстрацію потрапляли особи, які були обрані і працювали на керівних посадах в Компартії СРСР та Компартії Української РСР або інших союзних республік, були секретарями ЦК Комсомолу, то тепер вони під очищення влади не потраплять. Зате для колишніх агентів КДБ ця заборона залишили. 

Повноваження визначати, хто підпадає під люстрацію, в Мін'юсті пропонують перекласти на спеціальний орган - комісію по очищенню влади. До її складу будуть входити 3 людини, "запропоновані громадськими об'єднаннями і відібрані за результатами відкритого та прозорого конкурсу".

Цікаво, що окремий пункт закону передбачає, що такий "відкритий і прозорий конкурс" насправді буде "рейтинговим інтернет-голосуванням серед осіб, які проживають в Україні". При чому таке інтернет-голосування будуть проводити протягом 24 годин. 

А ще троє - особи, визначені Кабміном. 

Важливо і те, що до членів комісії, яких хочуть призначати на 3 роки, будуть висуватися вельми цікаві вимоги: "бездоганна ділова репутація, високі професійні та моральні якості і громадський авторитет".

І це все. Ні вік, ні певну освіту для роботи в такому органі не потрібні. 

Серед інших повноважень, які отримає ця комісія, - це право встановлювати факти "здійснення особою заходів, та/або сприяння їх здійсненню, спрямованих на узурпацію влади президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України та порушення прав і свобод людини". 

У разі виявлення цих фактів, особа підлягає люстрації. 

Але найбільш важлива норма закону полягає в тому, що комісія отримає право присуджувати компенсацію незаконно люстрированным чиновникам. Якщо раптом виявиться, що когось звільнили несправедливо, і він люстрації не підлягає, - йому буде присуджуватися моральна компенсація. 

Йдеться про суму 200 мінімальних неоподатковуваних податком мінімумів - тобто 3400 гривень. 

Цікаво, що міністр юстиції Денис Малюська в одному з інтерв'ю прямо визнав, що коли буде прийнятий оновлений закон про люстрацію, в українських судів вже не буде підстав присуджувати люстрированным чиновникам великі суми. 

Самі люстрированные чиновники ставлять у зв'язку з цим риторичне питання, а хто поверне 6 років людині, якого звільнили незаконно, так і ще 10 років ніде не можна працювати? 

"Взагалі це навіть смішно чути про те, що моральна компенсація буде 3400 гривень. Розмір моральної компенсації має визначатися за погодженням сторін. Той же ЄСПЛ присуджує у справах щодо люстрації 5 тисяч євро компенсації, а не 120 євро, як хоче платити міністр. Навіть українські суди, які розглядають справи щодо люстрації, а таких позовів понад 600 позовів, присуджували в середньому по 900 тисяч - 1,2 млн гривень", - коментує Олег Підгайний. 

до Речі, буквально днями стало відомо, що майже три мільйони гривень відсудив у держави колишній заступник прокурора Херсонської області Ігор Ільницький, який був звільнений з посади, згідно із законом про люстрацію, в жовтні 2014 року. Суд також постановив відновити екс-правоохоронця в посаді і виплатити йому середній заробіток за 5,5 років вимушеного прогулу роботи.

При цьому це рішення стало безпрецедентним в Україні не тільки з-за суми компенсації. Справа в тому, що суд вперше прийняв рішення про розмір компенсації з урахуванням  середньомісячного заробітку нинішніх зарплат прокурорів, а не тих, які були актуальні на день звільнення Ільницького в 2014 році. Зокрема, у рішенні суду зазначено, що посадовий оклад заступника керівника обласної прокуратури збільшився в 4,23 рази. 

Але таке судове рішення нині - швидше виняток. 

Є багато інших прикладів, коли суд присуджує компенсацію люстрированным чиновникам, а суму її не уточнює. Таким чином, "очищені владою" змушені повторно судитися, вже вимагаючи призначити їм справедливу компенсацію в конкретному розмірі. 

"19 травня Шостий адміністративний апеляційний суд залишив без змін рішення ОАСК про поновлення мене на посаді заступника прокурора Шевченківського району міста Києва, а апеляційну скаргу прокуратури міста Києва без задоволення, відповідно. Короткий текст постанови внесли в реєстр сьогодні. На жаль, ні перша інстанція ні апеляція не вважали за потрібне належним чином розглянути питання компенсації за час вимушеного прогулу, в рішенні зазначено тільки "Стягнути з прокуратури міста Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з… за…", не вказавши конкретну суму", - пише в Facebook екс-заступник прокурора Михайло Мельник. 

Судам дійсно прийшло таке негласне розпорядження - не вказувати в рішеннях конкретні суми компенсацій, поки не буде прийнятий новий закон.

"Багато судді говорять про те, що є негласна вказівку суддям, яка виходить від влади, що не потрібно ставити конкретні суми, щоб можна було підвести під цей законопроект", - зазначає співрозмовник. 

Президент громадської організації "Всеукраїнська Асоціація суддів у відставці", радник колишнього голови Конституційного суду Станіслава Шевчука Денис Невядомський зазначає, що Україна, по суті, продемонструвала, що не збирається виконувати рішення ЄСПЛ.

А прийняття оновленого закону потягне за собою новий виток боротьби люстрированных чиновників проти системи. 

"Ну не збирається виконувати держава в повній мірі рішення щодо люстрації. Ми це вже побачили. І як можна створювати комісії з люстрації, яка через шість років буде вирішувати, а треба було когось звільняти чи не треба було. Через 6 років потрібно було б мовчки вибачитися і піти в тінь. Як можна міняти закон, який вже був визнаний таким, що порушує права людини, тим більше якщо його наслідки вже настали? - пояснює Невядомський. - Його потрібно не змінювати, а скасовувати. І вживати заходів для реального відшкодування збитків. Інакше різні європейські органи ще не раз покажуть Україні, що тут права людини нічого не варті". 

Источник: СТРАНА