Міжнародний валютний фонд закликає Україну поступово підвищити тарифи на тепло та газ Так дівчата готуються зустрічати улюбленого артиста не Елтона Джона, не музикантів з «Куїн» – Адама Ламберта.
– Что касается «Куин», то мне нравятся их песни отдельные, просто я слушаю не полностью все – 3 песни.
Молоде покоління зростає на попсі кажуть ті, хто прийшов на Майдан заради Елтона.
– Ну, вы знаете, это человек легенда для нас, мы выросли, мы не намного старше его».
– Пластинки есть Елтона Джона.
– Много?
– Ну немного, но есть.
Кажуть, про Ламберта та «Куїн» – не знають.
– Мы слышали, но мы не знаем их хорошо, поэтому сразу говорим, что Элтон Джон это…
– Ну я не фанатка, але так послухати можна піти.
– А Адам Ламберт?
– Тоже не фанатка.
– «Куин».
– Почему? Что для вас эта группа?
– Детство.
– Не, ну «Куин» тоже конечно хорошо, но мне больше Элтон Джон нравится.
– Кого більше любите з сьогоднішніх Артистів?
– Армін ван Бюррен.
– На першому плані для мене «Куїн», я не можу цього пояснити, але це просто відчуття, розумієте, це всередині».
Переважно усі, хто був поблизу майдану, прийшли з однією метою – потрапити на концерт. Проте були й такі:
– Нет не идем, там очень толкучка большшая, а потом мы очень много видели его по телевизору, поэтому как-то уж решили отдохнуть.
– Мені не цікавий Елтон Джон.
– А щодо «Куїн»?
– Ні-ні.
– В театр. Элтона Джона, ну конечно знаем и любим, но не настолько как нашу Украинскую драму. Это важнее.
– Никто, мы не идем.
– Почему?
– Мы так находились и устали, там такая толпа страшная, мы сейчас оттуда бегом бежали, потому что обход через пассаж, потому что нигде не пускают.
Не можна було навіть через дорогу перейти – нібито чекали Азарова.
Оці хлопці, реальні фанати «Куїн», сіли у відчаї та від безвиході.
«Нас не пускают, сказали вход свободный, а не пускают. Короче козлы они, обещают, что бесплатно, все пришли и вот сидим».
Усі троє гітаристи, хотіли досвіду сьорбнути та поглузувати з нового вокаліста «Куїн» – Ламберта, мовляв, Меркьюрі – ніхто не замінить.
«…точно так же, как и Майкла Джексона – никто не может заменить, ни Меркьюри, єто проблема Квин, она передается через вокалистов».
Євгеній Агарков, журналіст:
«Найбільше суперечок точилося перед концертом між фанатами: хто ж першим вийде на сцену. Одні кричали за свого улюбленого артиста, інші за свого. Але вийшов він, «зірка номер 1», Елтон Джон».
Як завжди у своїх рожевих окулярах. Це для нього не частина іміджу, це – його забобони, мовляв, окуляри захищають його від вроки.
А його талісман - оцей рояль, вартістю півтора мільйона доларів.
Подейкують, що над ним спеціально працювали чаклуни. Аби він приносив успіх.
Свого часу артист скасував турне до Росії, через те, що в рояля зламалася ніжка.
Адам Ламберт свої, як він їх називає, приколи, активно приховує.
А от щодо «Куїн», то в них їх більше, але теж приховані.
Наприклад, кажуть, що барабанщик Роджер Тейлор від вроки іноді заколює по дві булавки, хоча нам сказав, що в нього перед виходом на сцену є інший забобон:
Роджер Тейлор: учасник гурту «Queen»:
« Два віскі, це все».
Браян Мей, учасник гурту «Queen»:
«Це дуже особисте, вибачте».
Можливо під особистим він мав на увазі доньку, котра практично на усіх концертах його супроводжує.
Після виступу Елтона зробили перерву на пів години аби повністю замінити інструменти та обладнання, в кожного своє. Ну хіба не забобон?
І нарешті жадані «Куїн»… ну й Ламберт
А за огорожею тим часом…
Для цих людей місця у фан зоні не знайшлося. Їх зайняли оці машини VIPів.
Та загальне враження у всіх було непогане.
– Елтон однозначно, а мне «Куин», «Куин».
– Ну такое, мы не хотим палиться, мы просто не любим эту музыку.
– Элтон конечно хорошый человек, но...- «Куин» как-то подзагрузил, уже пора идти, у нас режим, тренировки.
– Ну «Куин», кончено.
– А вам?
– Квин, больше, конечно. Не хватает Фредди, потому что это тембр, это звезда».
– Группу «Куин», нужно слушать только с Фредди.
– Адам Ламберт к сожалению не вытянул, он очень хорошо поет, но это не Меркьюри.
– Мы пришли к консесусу, что нужно поставить изображение Фредди, включить как он поет, а группа пусть играет в живую.
Автори: Євгеній Агарков, Сергій Галета
Редактор: Валерій Гузь
