Прямой эфир

"Украинский формат". Часть 2 (27.02)

Размещено: 01.03.2019

В программе "Украинский формат" обсудили уровень бедности украинцев.

Вадим Карасев отметил: "Прирост ВВП в 3% не является ощутимым для населения. Его замечают только обладатели экономики: финансово-промышленные группы, олигархи".

"Украина не является бедной страной, она просто ограблена. Без демонополизации и деофшоризации государство не сможет развиваться", - сказал Андрей Ильенко.

Иван Крулько заявил: "Всю Украину сегодня объединяет то, что люди не живут, а выживают".

"Производительность граждан Украины зависит от профессиональных качеств тех, кто предоставляет им рабочие места", - считает Владимир Цыбулько.

Михаил Чаплыга отметил: "В любой нормальной стране война является двигателем прогресса. США до сих пор пользуется достижениями времен войны".

"Народ держат на грани бедности сегодня для того, чтобы иметь возможность его подкупить", - заявил Игорь Мосийчук.

Нестор Шуфрич сказал: "Власть сегодня пытается убедить народ проголосовать за нее на выборах, акцентируя внимание на монетизации субсидий и повышении размера пенсий".

"Украина никогда не была богатой страной, поэтому не нужно акцентировать внимание на том, что сейчас она входит в число бедных. Напротив, нужно искать пути решения этой проблемы", - считает Ростислав Балабан.

В эфире NEWSONE большое политическое ток-шоу "Украинский формат" с Василием Головановым.

Гости программы: внефракционный народный депутат Украины, группа ВО "Свобода" Андрей Ильенко, народный депутат Украины, фракция ВО "Батткивщина" Иван Крулько, народный депутат Украины, фракция "Радикальная партия" Игорь Мосийчук, политический эксперт Вадим Карасев, политический эксперт Михаил Чаплыга, народный депутат Украины, "Оппозиционная платформа - За жизнь" Нестор Шуфрич, кандидат политических наук Ростислав Балабан, политолог Владимир Цыбулько.

21:09:05

Василь Голованов

"Краще". Я теж заслухався. Дякую за те, що долучилися. Справді. Ми маємо зробити так, щоб у нас жилося краще в принципі. Краще, ніж у сусіда, краще, ніж було у нас колись, – просто краще. Давайте з цього будемо починати і розуміти, що так, ми владі нашій делегували права вирішувати за нас певні питання, але все ж таки давайте ще раз не забувати, що Україна починається з вас, із кожного з вас. Коли ви виходите на вулицю, коли сідаєте п’яний за кермо, коли ви, вибачте, у ліфті робите те, не для чого він придуманий був... Це робить не влада, це робить не Путін – це робимо ми, ви, ваші сусіди, ваші діти, яким ви не приділили увагу і час на виховання. На жаль, так виходить. Давайте пам’ятати, що кожен із нас відповідає за те, якою є Україна сьогодні. І давайте докладемо усіх зусиль, щоб завтра Україна стала кращою… Ми будемо переходити до наступної теми. Третина українців фактично живе за межею бідності. Такі дані Держстату за три квартали минулого року. Чому при постійному, як стверджує уряд, зростанні ВВП та стабільному розвитку економіки, майже 14 мільйонів громадян існують на доходи, менші прожиткового мінімуму? Що таке соціальний хліб? І хто має на нього право? І нарешті наскільки збільшення з 1-го березня пенсій покращить добробут пенсіонерів? Про все це будемо говорити прямо зараз. Я вітаю гостей нашої студії. Із нами залишається народний депутат із фракції "Радикальної партії" Ігор Мосійчук. До нас долучається народний депутат зі всеукраїнського об’єднання "Свобода" Андрій Іллєнко. Добрий вечір, пане Андрію. Ростислав Балабан із нами залишається. Долучився до нас Володимир Цибулько. Пане Володимире, добрий вечір, вітаю. Іван Крулько: фракція "Батьківщина" – долучився до нас. Добрий вечір. Вадим Карасьов із нами. Вадим Юрійович, радий вас бачити. Михайло Чаплига за нами. Добрий вечір, Михайле. І залишається із нами Нестор Шуфрич: "Опозиційна платформа – за життя". Тож, як я вже анонсував, тепер більш докладніше до цієї теми. Але перед цим голосування, яке ми адресуємо нашим телеглядачам. "Чи влаштовує вас особисто рівень ваших власних доходів?" "Так, вистачає на подорожі та розваги". "Ні, але на харчування та комірне вистачає". "Ні, немає грошей навіть на основні потреби". Будь ласка, телефонуйте. За 2 години будемо підбивати підсумки. Ну а тепер, за даними Держслужби статистики, за рік добові витрати українців на їжу зросли на 10 гривень, до 66-ти гривень на добу. І хоча у відомстві стверджують, що кількість українців, що живуть за межею бідності, скоротилася, близько 14-ти мільйонів чоловік все ще отримують менше прожиткового мінімуму, який становить 3261 гривню. При цьому фінансова прірва між 10-ма відсотками найбагатших і найбідніших українців лише збільшилася. Середньостатистичний "багач" торік отримував у 5 разів більше середнього "бідняка". Тим часом в уряді стверджують: надходження у бюджет постійно збільшуються, а економіка росте.

21:12:38

Гройсман (запис)

Ми маємо достатньо позитивний показник: 3.2 відсотка зростання внутрішнього валового продукту. Інфляція стала менше 10-ти відсотків у 18-му році. Це дуже оптимістичний показник, який передбачає, що стабільність національної валюти і цін у нас буде достатньо прийнятною і в наступному році. Державний та гарантований борг, відповідно до ВВП країни, у нас знизився до 61-го відсотка. Якщо бути точним, 60.9.

 

Василь Голованов

Більшу частину зароблених грошей українці витрачають на їжу та комірне. Саме 54 відсотки сімейного бюджету. В раціоні більшості українців домінували найдешевші продукти: хліб, овочі і молоко. Держстат наголошує: м’яса ми почали їсти більше аж на 2 відсотки, а фруктів – на 3. Менше почали витрачали українці і на розваги: лише 3 відсотки. На думку деяких експертів, дані Держстату неточні. Реальну чисельність людей за межею бідності на цей момент дізнатися неможливо.

 

Диктор (запис)

"Вірити даним Держстату: особливо в області прожиткових мінімумів – не можна взагалі. Більш репрезентативні дані представляє ООН. Відповідно до стандартів якого, людина живе за межею бідності, якщо витрачає на себе в день менше 5-ти доларів. 5 доларів – це більше ніж 100 гривень. Відповідно, місячний дохід повинен перевищувати 3 тисячі гривень". Степанюк.

 

Василь Голованов

Згідно із новим дослідженням про глобальний добробут, опублікованим "Кредит Суісс": Швейцарським міжнародним інвестиційним банком, – Україна зараз займає 123-тє місце із 140-ка країн за середнім рівнем особистого добробуту своїх громадян. Відстаємо ми навіть від таких країн, як Непал, Бангладеш і Камерун. Видання "Фокус Економік" ставить Україну на 23-тє місце у списку нещасних країн. До слова, Росія у цьому списку займає 77-му позицію. В Україні мінімальна зарплата у 4 рази менша, ніж, приміром, у сусідній Польщі. Там вона становить 2250 злотих: приблизно це 16 тисяч гривень. Середня тривалість життя в Україні також залишається найменшою у Європі. Жінки у нас живуть в середньому 77 років, чоловіки – 67. Найвища тривалість життя у Європі у Швеції, Італії та Іспанії: 83 роки для жінок, чоловіки – на 5 років менше. Що думають з приводу обговорюваної теми громадяни у різних регіонах нашої країни, ми дізнаємося прямо зараз. Увага на екран.

21:15:20

Чоловік (запис)

Межа бедности – это когда холодильник пустой.

 

Жінка (запис)

Заїдьте в любе село наше – і побачите межу бідності.

 

Жінка (запис)

Это когда человек не может позволить себе самое необходимое.

 

Жінка (запис)

Та межа, на которой мы сейчас все существуем.

 

Чоловік (запис)

Бо самі ледачі бідні.

 

Чоловік (запис)

То коли мінімальна зарплата у нас.

 

Жінка (запис)

Коли людям не вистачає на харчі.

 

Жінка (запис)

Коли пенсіонер живе на пенсію.

 

Чоловік (запис)

Больше 50-ти процентов страны.

 

Жінка (запис)

Мабуть, більша половина.

 

Жінка (запис)

Я думаю, процентов 80.

 

Чоловік (запис)

Сейчас мы находимся за межой бедности: основная часть.

 

Жінка (запис)

Половина, а може, й більше.

 

Чоловік (запис)

Понад 60 відсотків.

 

Жінка (запис)

Але є ще більше людей, які просто весь час скаржаться, а насправді не все так погано.

 

Василь Голованов

Ми зараз про серйозне, але чомусь згадався жарт: в українців три стадії: коли нема грошей, зовсім нема грошей і коли час міняти долари. Скільки: третина, половина чи 60 відсотків – ми сказати точно не можемо. Ми оперуємо цифрами Держстату. Ми розуміємо, що у нас є зарплати у конвертах, у нас незрозуміла кількість громадян в державі, оскільки ми не знаємо точної цифри, скільки виїхало на ПМЖ з України людей. Але тим не менше про бідність як проблему, яку треба перемогти, ми будемо говорити прямо зараз. Вадим Карасьов. Не перебільшуючи і не применшуючи ці відсотки...

 

Карасьов

А чего сразу я?

 

Василь Голованов

Як у школі. В журналі: не за прізвищем, не за алфавітом, а рандомно.

 

Карасьов

Можна ще раз питання?

 

Василь Голованов

Про проблему бідності. Не про відсотки: хто скільки живе. А що за останні роки зроблено для того, щоб бідність цю перемогти? І чи робиться це? Ми бачимо опитування на вулицях. Так, "усі депутати погані", "усі крадуть", "ніхто нічого не робить", "усі чиновники – злодії"... Давайте, по-перше, не узагальнювати і про усіх не говорити. А по-друге, давайте шукати щось хороше. Щось же робиться для людей, підвищуються пенсії: ми будемо про це трохи згодом говорити, – мінімальна зарплата... Давайте пошукаємо. Не може ж бути все погано. Чи може?

21:18:01

Карасьов

Ні, звичайно, робиться. І те, що все ж таки є невелике зростання економіки: 3.5 відсотка, – це теж непогано. І це також є форма якогось зусилля і уряду, і взагалі в цілому держави. Хоча для нас після падіння 3.5 процента зростання – це надто мало. Тому що це поки що відновлюване зростання, а не таке: стале, постійне. Воно має бути для нашої економіки не менше 7-ми процентів. Чому 3 проценти – це мало? Тому що, по-перше, цей приріст не відчувається на населенні, на широких верствах населення. Він більше йде тим, хто є так званими володарями економіки. Це перш за все фінансово-промислові групи, олігархи – називайте як завгодно. У них же статки підвищилися. Подивіться по налогових деклараціях, по "Форбсу" українському. Підвищилися. А вони ж забрали ці 3 проценти. Відповідно, ці 3 проценти пішли не вниз... Є таке поняття у політології і політекономії: "просочування доходів зверху вниз". Вони не пішли вниз, а вони залишилися наверху. Тому що така сьогодні перерозподільча система у країні. Тому якщо ми хочемо, щоб ці доходи отримали і фінансово-промислові групи, олігархи, власники великого бізнесу, і люди, то зростання має бути 7 і далі процентів у рік. Це перше. По-друге, все ж таки не треба звертати увагу... Знаєте, в економічній політиці є декілька інструментів. Чому ці інструменти сьогодні обмежені для уряду? Тому що є Міжнародний Валютний Фонд і борги накоплені. І якщо б уряд хотів щось сьогодні зробити, щоб стимулювати зростання, все ж таки Міжнародний Валютний Фонд має свої умови для того, щоб держава була платоспроможною виплачувати борги. І, дивіться, є чотири інструменти економічної політики. Перше – це прямі інвестиції. Для того, щоб було стале і серйозне економічне зростання, потрібні прямі: приватні, як правило, – інвестиції, а не тільки державні. І їх поки що у нас замало. Тому що, по-перше, суди погані і війна. Інвестор не прийде по цим причинам. По-друге, девальвація. Для того, щоб запустити, наприклад, експорт, для того, щоб підвищити стимул експорту, потрібно девальвувати гривню. Але вже не можна девальвувати, тому що народ і так збіднілий, він ще збідніє. Тому що він же отримує не в доларах, а у гривнях. Тому обмежений тут ресурс в уряду. Далі, є ще такий інструмент: це стимулювання трудової міграції. І уряд це робить сьогодні свідомо. Іноді несвідомо, але й свідомо, щоб люди їхали за кордон, там заробляли гроші, переводили їх сюди. Ми знаємо, що кількість сум переказів з-за кордону в Україну підвищується. Хтось називає декілька мільярдів, хтось називає 11, але вона збільшується. І це поки що дає змогу Україні тримати все-таки цю планку бідності не на такій кричущій основі, як це, там, наприклад, у країнах Латинської Америки або інших країнах. Але це теж інструмент економічної політики. Але якщо ми хочемо серйозне, інтенсивне економічне зростання, щоб доходи зростали маси людей, а не просто однієї людини, потрібно залучати прямі інвестиції. Це проблема номер один. Тому що прямі інвестиції – це побудова заводів. Тому гасло для політиків – щоб вони це використовували у виборчій кампанії. Потрібно будувати не торгові центри, а заводи!

21:21:58

Василь Голованов

О, бачте, таку крапку поставив Вадим Карасьов. Я хочу нагадати, що у нашій студії присутні незалежні журналісти, яких ми запрошуємо на кожний ефір. Сьогодні з нами Володимир Бойко. Володимире, ще раз добрий вечір. Пам’ятайте: мікрофон ваш будь-якої миті. Фаховий юрист Олена Водолажко із нами сьогодні. Пані Олена, ще раз вітаю вас. Дякую, що ви з нами. Пані Олена реагує на порушення закону в нашій студії. Окрім того, що агітувати не можна, є й інші порушення закону. Олена реагує. У неї така сама червона кнопка, як у мене, на столі. Будь ласка, натисніть, продемонструйте, що відбувається в разі порушення... Будь ласка, звертайте увагу на цей сигнал. І покажіть, будь ласка, цю інфографіку: щодо витрат сімейного бюджету. Просто хочеться бачити, на що витрачають гроші, щоб ми предметно говорили. Дивіться: "Відпочинок і культура – 3.1 відсотка". Якщо дохід у родини 10 тисяч гривень, то це 310 гривень. Якщо сімейний бюджет у 20 тисяч, то це 620 гривень. Я не знаю, де зараз відпочити у Києві на 620 гривень. Андрію.

 

Іллєнко

Добрий вечір усім. Я хотів би сказати... Ви знаєте, треба порівнювати деякі великі цифри для того, щоб у них знаходити багато відповідей. От, наприклад, одна така проста цифра. Якщо ми порівняємо за минулий рік зростання усієї української економіки, тобто те, що стосується усіх нас, із швидкістю зростання статків ключових, найбагатших людей в країні: тих, кого ми називаємо "олігархами", – по даних "Форбс" і інших відкритих джерел, які збирають цю інформацію, то статки олігархів зростали в 11 разів швидше, ніж статки українців. Я думаю, у цьому і є причина того, що у нас на сьогоднішній день наша держава: потенційно одна з найбагатших у Європі... Тому що високоосвічене населення, чудові родючі землі, велика кількість корисних копалин, прекрасне транспортне розташування з точки зору світової логістики і так далі. Але ми бачимо, що ми сьогодні найбідніша по факту країна у Європі. Але, ви знаєте, я хотів би сказати, що ми не є бідна країна – ми є пограбована країна. Причому неодноразово. І пограбована, на жаль, і в даний момент. Тому що ми бачимо недавні журналістські розслідування... Те, що відбувається, наприклад, в оборонному комплексі, – це просто ні на яку голову не налазить. І одночасно із цим... Я не знаю, чому так співпало. Я не шукаю тут конспірологію, але так співпало: Конституційний суд приймає рішення і скасовує статтю за незаконне збагачення. Ну просто супер. Таке враження, що ці події просто одна для одної відбувалися. І зараз ми бачимо, що у нас є така ситуація у нашій країні. Товариство, я переконаний, що тут не треба вигадувати велосипед. Багато країн проходили через подібні етапи. І без реальної деолігархізації, без демонополізації нашої економіки, без деофшоризації... Тому що 150 мільярдів доларів, за оцінками світових експертних агенцій, було виведено з України в офшорні юрисдикції за час незалежності. І це продовжується далі. Поки не буде ухвалений новий Податковий кодекс, який би захищав інтереси малого бізнесу, який би давав прогресивну шкалу оподаткування, як в усій Європі: малий бізнес – малі податки, великий бізнес – великі податки: усе те, що пропонує "Свобода" в антиолігархічному пакеті, – ми будемо мати, на жаль, таку от стагнацію, ми будемо мати масовий виїзд людей за кордон. Причому ми втрачаємо людей працездатного віку, ми втрачаємо людей, які можуть вже навіть не повернутися до нашої держави. Тому без цих кроків це зробити неможливо. Я без агітації, абсолютно не буду називати ніяких конкретних речей, але... Товариство, на щастя, на сьогоднішній день у нас є можливість на виборах приймати рішення і впливати на ситуацію в державі. Давайте ними скористаємося, і тоді у нас буде можливість рухатися вперед. Все насправді є в наших руках.

21:26:28

Василь Голованов

Дякую, Андрію. Я додам повідомлення від наших глядачів. І хочу звернутися теж із пропозицією, відштовхуючись від цього повідомлення. "Вопрос в студию. Я работаю врачом-хирургом в небольшом районе. Серебряная медаль, красный диплом, с отличием интернатура, магистр медицины, 9 лет учёбы в вузе. Получил зарплату: 4200. Вопрос к студии. Продолжать работать? Идти охранником в АТБ? Официантом? Ехать в Польшу ухаживать за бабушками? Спасибо". Я хочу звернутися зараз до наших глядачів. Будь ласка, пишіть нам: анонімно чи не анонімно – це на ваш розсуд, – ким ви працюєте, скільки ви заробляєте і на що вам не вистачає. Тому що ми говоримо сьогодні про бідність. І вона зокрема вимірюється... Ми часто чуємо, що не в грошах щастя. Правда? Але так же чудово, коли вони є... Правда? Тому гроші – це свобода. Свобода, завдяки якій ви можете отримувати ці – не знаю – подорожі, речі: те, що дарує вам задоволення, вашим дітям. Тому що даруючи якусь ляльку, ви бачите посмішку на обличчі своєї дитини і стаєте щасливим. Правда? Але лялька теж коштує грошей. Тож, будь ласка, пишіть нам або мені в особисті повідомлення у "Фейсбуці", або в клуб "Український формат", ким ви працюєте, скільки ви заробляєте і на що вам не вистачає. Іван Крулько, вам вистачає?

 

Крулько

Дякую за те, що запросили сьогодні на передачу. Я буквально з дороги. За цей період об’їхав багато регіонів України. Щойно із Сарн. Зранку був Костопіль, вчора Волинь. Знаєте, у який куточок України не приїдеш, усіх, на жаль, об’єднала одна й та сама річ: люди в Україні сьогодні не живуть, а виживають. Це те, що об’єднує всю Україну. І приходиш до людей, спілкуєшся із ними – усі кажуть одні й ті самі речі: газ неможливо заплатити, непідйомний, а коштів: особливо пенсіонерам – не вистачає навіть на харчі. Це загальна ситуація по всій країні. І коли показують якісь графіки представники влади, коли нам починає розповідати президент, як добре українцям почало житися, то я думаю, що з тих екранів телебачення у людей більше в холодильнику не стало. Бо насправді якщо подивитися на справжні цифри, які оприлюднюють міжнародні організації, то в минулому році: такого ще ніколи не було – Україна обігнала навіть Молдову по рівню бідності і стала найбіднішою країною Європи. Найбідніша країна Європи. А потім нам розказують, як росте ВВП... І при цьому можна було б ще, знаєте, повірити владі, яка списує на війну те, що втратила 20 відсотків ВВП. Так, це важко, коли втрачається ВВП через окуповані території у зв’язку з російською агресією. Але я ніколи не погоджуся із ситуацією, коли люди стають біднішими, а олігархи стають багатшими. Коли за ці 5 років президент Порошенко в десятки разів збільшив свої офіційні статки, які показав у своїй декларації, коли прекрасно працюють усі його фонди, підприємства, і при цьому вони ще організовують схеми, щоб заробляти на війні і очолювати корупцію на війні... Ви знаєте, мабуть, це вже терпіти не можна. Насправді ситуація з цими журналістськими розслідуваннями в нормальній країні мала б стати вироком владі. І якщо б такі звинувачення були у будь-якій європейській державі стосовно президента: коли у воюючій країні через "Укроборонпром" розкрадалися кошти і куплялися запчастини від країни-агресора Росії, – президент пішов би у відставку. І саме тому я хочу дуже чітко сказати, що ініціатива, яку оголосила Юлія Тимошенко: про імпічмент президенту – її не просто треба розпочинати, а її треба завершити 31-го березня: прийти і завершити, і зробити реальний імпічмент.

21:31:11

Василь Голованов

Дякую, Іван.

 

Крулько

Якщо ми хочемо, щоб війна закінчувалася. І, до речі, я вам хочу сказати, що питання того, як будуть жити люди, прямо залежить від того, яким чином буде влада управляти. Бо якщо перше, що буде в голові, – це власний бізнес і власна кишеня, то Україна і далі буде найбіднішою країною у Європі. І людям не буде вистачати навіть на харчі. І щодо інвестора. Про це говорив пан Карасьов. Так от у минулому, в позаминулому році найбільшим інвестором в економіку України хто став? Український заробітчанин. 11 мільярдів доларів прямих інвестицій дали заробітчани, яких видушили з України. І замість того, щоб вони створювали внутрішній продукт в українській державі, їх змусили виїхати за кордон. І ще при цьому хочуть обкласти їхні посилочки податками, хочуть від них якісь додаткові податки забрати. Хочуть, щоб ті родини мали щось ще заплатити як доходи, позбавляють родини субсидій через це...

 

Василь Голованов

Дякую.

 

Крулько

Бо вони щось переправляють. Ось це, власне, те, із чим треба покінчити. І ми як "Батьківщина" обов’язково це будемо робити.

 

Василь Голованов

Дякую, Іване. Знову ж таки, щоб не було жодної агітації, пані Олено, тримайте руку на пульсі, на кнопці – як завгодно. Ігоре, я бачив вашу реакцію. З повагою, ми спілкувалися із вами у попередній частині, тому дамо можливість висловитися тим, хто до нас долучився. І обов’язково, Несторе, почуємо і вас, і Ігора, і Ростислава. Я запропонував нашим глядачам повідомляти, ким вони працюють, скільки заробляють: зарплатню або пенсію отримують – і на що не вистачає. От перше повідомлення, яке я отримав, – від Марії: нашої глядачки. "Учитель высшей категории. 41 год стаж. Пенсия 2681 гривен. Как раз на путешествия". Я говорив про подорожі. "На путешествия не хватает". Ну, я сподіваюся, що все ж таки ваша мрія здійсниться і у вас буде можливість. Про підвищення пенсій будемо говорити згодом. Зараз я без жартів і без іронії. Дійсно, хочеться у це вірити. Володимир Цибулько, будь ласка, про стан сьогоднішній. Наскільки реально зараз... Чи не перебільшуємо ми проблему? Держстат говорить про третину країни за межею бідності. Ви бачите, на що витрачають українці. Ця інфографіка показує нам: на елементарне. На ресторани і готелі – подивіться, скільки там: 3 відсотки...

21:33:59

Цибулько

Це приблизно відповідає структурі доходів суспільства і тим стратам: багатшим, середнім доходам. Хочу нагадати, що Революція гідності, скажімо так, піднімала людей із тими ж ідеями, що і свого часу Помаранчева революція, яку називали "революцією мільйонерів проти мільярдерів". І справді, після "Майдану" 14-го року багато хто очікував, що для економічно активних людей відкриються справді усі брами, і можна буде реалізуватися по максимуму, малий і середній бізнес отримають якісь канікули... Попри те, що війна і державі треба було розв’язувати, наприклад, завдання із, з одного боку, забезпечення військ і правоохоронних органів, а з іншого боку, діра у пенсійному фонді... Я хочу нагадати, що при зміні влади на рахунку Держказначейства було 180 тисяч гривень всього-навсього. Тому очікування, що раптом відкриються брами і можна буде проявити економічну ініціативу і збагатіти, – вони не справдилися. Багато в чому це все-таки суб’єктивний фактор. Але попри тяжкий стан, який випав країні після початку російської агресії, 12-й квартал – економіка стабілізувалася і повільно зростає. Після прийняття закону про пенсійну систему нарешті почалася індексація пенсій. І тут треба просто чітко розуміти: якщо індексація враховує лише... А там є формула пряма, яка складається із 50-ти відсотків інфляції попереднього року і підвищення... Тобто це тільки індексація. А підвищення саме пов’язане із іншими чинниками: із оздоровленням економіки. Чому, власне, інвестиційний клімат буде основою зростання економіки? Бо коли ми говоримо за ключовий економічний фактор: продуктивність праці, – то навіть українські заробітчани у Польщі по продуктивності праці у 2.5 рази перевищують працюючих в Україні. Це значить, не на найнятому працівникові лежить, скажімо так, недопрацювання, а на організаторах бізнесу, на організаторах виробництв. Не кажучи вже про бюджетну сферу, яка живиться із індустрії. Тому в нашому випадку єдиний раціональний крок після стабілізації економіки – це покращувати інвестиційний клімат. Чи можна це зробити якимось проривом, скачком? Ще жодна країна цього не робила. Але, дивіться, будь-які конфліктні ситуації, які зараз створюються... Наприклад, євробляхи. Ми бачили складну дискусію між політиками, урядовцями і громадськими активістами: представниками цих євробляхарів. На сьогоднішній день уже близько 8-ми мільярдів – хоча називають навіть 13 мільярдів, але я не такий оптимістичний – надійшло до пенсійного фонду, що дозволяє підвищити пенсії. Це зусилля не лише саме уряду. Далі, наступний крок – ФОПи. ФОПи завжди були подразниками, тому що їх називали офшорами внутрішніми. От тільки зачепили АйТі-індустрію, яка найдинамічніше розвивається і створює справді високодоходні робочі місця, – зразу відбулася пряма дискусія: уряд, президент, представники бізнесу. І знайшли формулу, як це узгодити. Тому мені здається, що зараз приходить час, коли ніхто нікого не зламає об коліно. Але якщо є ініціативи: особливо на покращення інвестиційного клімату, – то, мені здається, навіть виборча боротьба: інколи навіть на знищення – вона все-таки недоруйнує інвестиційний клімат український, і сюди йтимуть інвестори і будуть розвивати.

 

 

 

21:38:33

Василь Голованов

Дякую, Володимире. Бачу. Відреагують усі. Я зараз озвучу інформацію. Колеги надають мені інформацію із відкритих джерел. Здається, Гройсман говорив, що у нас середня зарплата 9 тисяч по Україні...

 

Цибулько

10 із чимось. У промисловості 10, а 7 із чимось – середня.

 

Василь Голованов

За інформацією "Ворк.ЮЕй"... Наскільки я розумію, вони аналізують пропозиції на їх сайті. За їх інформацією, середня зарплата в Україні 11880. Для прикладу, у Польщі немає середньої – є по секторах. У промисловості це майже 37 тисяч гривень у перерахунку, а у народному господарстві 34.5 тисячі гривень у перерахунку.

 

Цибулько

Про що я говорив: у Польщі ті самі українці працюють краще.

 

Василь Голованов

Іване, прошу, з повагою до усіх. Зараз до Михайла хочу звернутися. Перед цим я прочитаю декілька повідомлень, які надіслали нам телеглядачі. Юля пише: "Я кравець, чоловік – охоронець. На двох від 10-ти до 15-ти тисяч. Дитині 4.5 роки і хвора мати. Вистачає на їжу, деякі ліки, але не вистачає на комуналку. Або навпаки. Набираємо борги. Мені довелося оформити ФОП, бо мало хто на роботу оформлює. До речі, мій налог із тих грошей 2400. Якби змогли, вже поїхали б із країни. Сумний смайлик". "У меня двое детей, работаю в Краматорске. Семья живёт в Донецке. Заработная плата 12 тысяч гривен. Вечные поездки, не могу отремонтировать авто". "Добрый вечер, я экономист. Когда говорят о средней зарплате, надо уточнять, как она формируется. Сейчас практикуется совмещение должностей на одного человека, помимо его основной. При этом оплата за совмещение 0.25 от оклада, а ответственность на сто процентов. У меня, таким образом, была зарплата 7 тысяч на руки, но я совмещала, помимо основной должности, ещё две. Не является ли это нарушением?" І ще одне. "Пусть каждый в студии представит, что он будет жить в месяц на 1600 гривен, как средний пенсионер в Украине. Его действия? Как выжить в этой ситуации и как быть?" Будь ласка, пишіть, ким ви працюєте, скільки заробляєте і отримуєте пенсії. І головне – ми аналізуємо, на що вам не вистачає. Це важливо, щоб зрозуміти, з якою проблемою зіткнулися ви як громадянин. Неодноразово, Михайле, ми чули про інвестиції: прямі інвестиції. Щоб зайшов інвестор, потрібен правильний, спокійний інвестиційний клімат. Чого, на вашу думку, більше лякається інвестор: війни, військових дій на сході або шаленої корупції?

21:41:26

Чаплига

Я думаю, що найбільше інвестор лякається Генеральної прокуратури, судів і СБУ. Оце три речі, яких реально лякається інвестор.

 

Цибулько

І поліції також.

 

Чаплига

І поліції так само. Я їх називаю "кримінальні організовані групи". Їх називають "парамілітарні" чомусь. Які кришують тими самими силовими відомствами: і одним, і другим. Оце три речі, яких бояться. Що стосовно інвестора – тут такі, високопарні, речі сказали... Коли до мене дружина приходить і каже: "Міша, давай зробимо ремонт у кімнаті. Бодай пофарбуємо", – я кажу: "Во! Ні копійки не вкладу тут, потому шо завтра чи післязавтра нам треба їхати і купляти квартиру під Польщею". Тому що тут варіантів фізично не існує. Чому? Тому що у нас Мі-5 і Мі-6, разом узяті, у 5 разів менше працівників мають, ніж наше геніальне СБУ, яке хоче слухати і знати все, що відбувається у державі, потому шо їм так надо. А стосовно того, що у нас куди віджимається, я думаю, тут кожен у студії розкаже мільйон історій про те, що відбувається, і чи можна потім по суду це все вернути. Це стосовно інвестицій. Не треба далеко ходити. Інвестиція в ремонт – це теж інвестиція. Я думаю, що дуже багато людей сто раз подумають, куди ту копійку витратити. А тепер стосовно війни. Я вам більше скажу: в будь-якій країні адекватній війна буде двігатєлєм прогреса. Тому що навіть Гітлер зробив на цьому величезний бізнес. Кожна держава, яка вкладає у військово-промисловий комплекс, розкручує свою економіку так... Он Сполучені Штати досі ще на цьому спіні живуть. Тому що коли ти вкладаєш у військово-промисловий комплекс, а війна стимулює вкладати, – це значить, ти вкладаєш у науково-дослідну роботу, ти вкладаєш у інститути, ти вкладаєш у розробку нової зброї, ти вкладаєш у її виробництво, у дороги, логістику і так далі. Тобто фактично війна може бути стимулом розвитку економіки, стимулом розвитку нових технологій, стимулом розвитку освіти і науки. А у нас що це стало? А у нас це стало бізнесом на крові. Цитату кажу: "А давай помножимо на 2". – "Ні, на 2 ми вчора помножили. Тепер помножимо на 2.5". От. А потім воно десь вимивається, а потім, правильно сказали, Конституційний суд вирішив, що не можна карати за незаконне збагачення. Розумієте, у чому вся справа? Біда у тому, що ті, хто зараз прийшли до влади, трошки мислять не у тих категоріях, як мислимо ми. Мене коли питаються, наприклад: "Які б ти сказав категорії, які у державі повинні бути?" – я б сказав... Тут у вас тільки що на підлозі був гарний смайлик зі сльозинкою...

 

Василь Голованов

Поверніть, будь ласка, інфографіку: рейтинг щастя і нещастя країн.

21:44:15

Чаплига

Власне. Не я це почув, а вкрав, скажімо, в одного з кандидатів на президентську посаду, але вона сказала одну просту річ: не ВВП повинно бути, а індекс щастя. Тому що це є головною метою діяльності уряду. ВВП – незрозуміло взагалі... Там різні формули його формування. Коли оцей смайлик буде сміятися, для цього не обов’язково, щоб у мене був мільйон. Можливо, мені для цього достатньо буде, там, 5 тисяч, 10 тисяч. Залежно від того, як я буду планувати своє життя. Але мені повинно вистачати на кінотеатр, на нову книжку, на книжку для дитини. Мені повинно вистачати на гурток робототехніки, щоб дитину віддати, на ще щось. Оце є межа мінімальна, а не те, що, там, виживання і так далі. Коли кажуть, що ми половину витрачаємо на продукти... А на які продукти, давайте спитаємо. Якість цих продуктів. На лікування – а на які вакцини? Тому що якщо ми правильно порахуємо, як воно має бути, то за межею бідності буде 99 відсотків і аж ніяк не 80. Тому з чого б я почав? Ось цей смайлик повинен бути, а не ВВП нам повинні показувати: там, 3.5 відсотки. І від того, як будуть люди сприймати життя у державі, буде залежати, чи захочуть вони тут працювати, чи будуть вони тут вірити у цю державу. Продуктивність праці... Коли у мене такий смайлик, яка у мене буде продуктивність праці? Коли я поїду в Польщу, в мене буде інший смайлик і продуктивність праці в мене буде зовсім інша. Але коли ми будемо витискати у Польщу усіх тих, хто забезпечує бодай себе і, не дай Боже, ще якесь одне робоче місце, вбивати ФОПів, вбивати усіх, хто економічно якось намагається вижити всупереч цій державі, то скажіть мені: а хто цей смайлик зробить радісним?

 

Василь Голованов

Дякую, Михайле. Почули вас. Зараз почуємо наших глядачів. "Добрий вечір. Працюю на хімзаводі за 5.5 тисяч. Як прожити за ці копійки, коли не вистачає навіть на прожиття – не те що на одяг чи відпочинок?". "Добрый вечер. Не хватает ни на что. Жена с ребёнком. Государство платит 860 гривен, и при этом ещё с детских денег снимают сбор на войну. Я работаю по 13 часов в день. Зарплата 9 тысяч. Живём сплошной экономией. Думаю, в какую страну уехать. Реально не хватает. Даже когда жена выйдет из декрета, легче намного не станет. Коля: Одесса". "Працюю інженером на підприємстві. Оклад 8 тисяч. Підприємство не ритмічно працювало. Тому отримую 5200. Після сплати комунальних послуг лишається 3000. Хворію на цукровий діабет. На ліки не вистачає, на відповідне харчування, що потребується при діабеті та його ускладненнях. Ні про який відпочинок немає мови. Я не можу купити одяг і виглядати пристойно. Навіть штани змінити вже не один рік". Ось така ситуація, з якою ми стикаємося. І це живі, реальні наші глядачі. "Добрый вечер. Я преподаватель университета, кандидат экономических наук, доцент, преподаю экономику, разные дисциплины на украинско

Подписывайся на NEWSONE в Facebook. Узнавай первым самые важные новости.

Загрузка...