Топ-4 схеми оптимізації податків на ринку пального

Размещено: 21.02.2018
Топ-4 схеми оптимізації податків на ринку пального

За останні два роки ціни на бензин виросли більше ніж на 70% - з 19,37 в 2016 році до 32,5 гривень за літр на сьогодні. Частка пального є практично в кожному товарі, що продається в країні, тож зростання цін на бензин впливає на споживчий ринок вцілому. Звичайно, ситуація не могла залишитися поза увагою Антимонопольного комітету, який наприкінці 2017 року повідомив, що проведе дослідження цінової ситуації на ринках світлих нафтопродуктів, зокрема - щодо стрімкого зростання роздрібних цін, яке мало місце останнім часом. Тему й досі не закрито, між АМКУ та одним з учасників ринку триває судовий спір з приводу антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження цінової конкуренції.

Здавалося б, зріст цін мав би позитивно позначитися і на сумах податків, сплачених до бюджету.

Але погляньмо на статистику. За 2016 рік до зведеного бюджету платники Офісу, які спеціалізуються на розрібній торгівлі пальним, сплатили 2,8 млрд грн податків, а у 2017 році надходження від таких підприємств скоротились майже вдвічі і склали всього 1,2 млрд грн. В той самий час обсяги реалізації нафтопродуктів у 2017 році, зокрема, за рахунок зростання ціни,  збільшились на 1,9 млрд грн: з 60,9 млрд грн у 2016 році до 62,8 млрд грн у 2017 році.

Звичайно, ситуація на ринку пального привернула пильну увагу податківців. Провівши доперевірочний аналіз, а згодом – и перевірки, ми виявили чотири основні схеми, завдяки яким гравцям ринку вдавалося мінімізовувати податки.

СХЕМА 1. Оформлення договорів комісії або зберігання нафтопролуктів при реалізації паливно-мастильних матеріалів кінцевим споживачам.

Під час проведення перевірки підприємства групи БРСМ було виявлено факт не відображення в податковому обліку підприємством доходів від реалізації нафтопродуктів.

Суть схеми полягала в наступному. Підприємство отримує нафтопродукти згідно з умовами договорів зберігання. Поки що все законно. Далі такі нафтопродукти реалізуються платником податків через мережу АЗС, причому, доходи від реалізації наш платник не визнає, посилаючись на договори зберігання. Таким чином, підприємство ігнорує основні правила податкового обліку – якщо ти отримуєш дохід від майна, яке тобі не належить, сформуй дохід та заплати податки.

За результатами перевірки спеціалісти Офісу визначили підприємству-порушнику додатковвих податкових зобов`язань перед бюджетом з ПДВ, податку на прибуток та акцизному податку на загальну суму 1,9 млрд грн.

Наразі нам вже вдалося захистити свою позицію в трьох судових інстанціях.

СХЕМА 2. Ухилення від сплати роздрібного акцизного податку при реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам.

Обов`язкову сплату акцизного податку з реалізації нафтопродуктів було встановлено у 2015-2016 роках. Але певна категорія платників не сплачувала податок, використовуючи прогалини в чинному законодавстві при застосуванні договорів комісії та зберігання.

Яким чином?

Власники (орендарі) мережі АЗС в межах групи беруть на реалізацію нафтопродукти згідно з договорами комісії та на зберігання.

Де-факто вони здійснюють продаж пального кінцевому споживачу через мережу АЗС, але юридично – не мають права власності на товар і посилаються на це, не сплачуючи податок. Зазначимо, що чинне законодавство не визначає залежність нарахування та сплати роздрібного акцизного податку від права власності і продовжимо опис схеми. Крім власників АЗС, в ній задіяні виробники підакцизних товарів.

Так, один з виробників реалізовував нафтопродукти власного видобутку по договорам комісії через ряд суб’єктів господарювання, які здійснювали фінансово-господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним через мережу АЗС протягом нетривалого часу, а потім збанкрутіли. У своїх звітах комісіонери звітували про продаж повного обсягу пального без нарахування та сплати 5% акцизного податку. Недоплата акцизного податку за рахунок використання такої схеми на одному з підприємств складає близько 100 млн грн.

Наразі тривають перевірки. За результатами вже проведених донараховано більше одного млрд грн, звичайно, усі ці нарахування ми захищаємо в судах.

На жаль, судова практика з цієї проблеми неоднозначна, але, сподіваюся, створений в результаті судової реформи Верховний Суд поставить крапку в цьому питанні.

СХЕМА 3. Зменшення податкових зобов`язань з ПДВ за рахунок здійснення передплат без мети отримання товарів.

Підприємства укладають договори на придбання паливо-мастильних матеріалів на умовах передплат у підприємств, які не мають відповідної ділової репутації на ринку нафтопродуктів, більше того – взагалі не ведуть фінансово-господарську діяльність у цій сфері.

Зазвичай усі подібні договори абсолютно ідентичні, вони не містять чітких обов’язків постачальників щодо строків поставки, вимог до якості паливно-мастильних матеріалів, порядку транспортування абощо.

На виконання таких договорів перераховуються передплати під нібито майбутню поставку ПММ.

Такі маніпуляції дозволили, по-перше, виводити грошові кошти в тіньовий обіг, а по-друге – не сплачувати ПДВ до бюджету.

Під час перевірок підприємств було встановлено, що заядвки використанню цієї схеми бюджет недоотримав ПДВ на 591  млн грн. На сьогодні Офіс захищає свою позицію в судах.

СХЕМА 4. Надання податкової вигоди третім особам шляхом торгівлі податковими зобов’язаннями.

Компанії фактично реалізують паливо-мастильні матеріали кінцевому споживачу через мережу АЗС. Наприкінці робочого дня підприємствами виписується зведена податкова накладна та інші первинні документи на адресу ризикових підприємств, які нібито придбавали протягом цього дня ПММ на АЗС за готівкові кошти. Причому, згідно з реєстром чеків, заправка автомобілів такими контрагентами відбувається від 500 до 2500 разів в день.

Ця просто маніпуляція дозволяла підприємствам збільшувати суму ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ без фактичного поповнення грошовими коштами та в подальшому виписувати податкові накладні по ланцюгу постачання.

Цю схему було виявлено пі час перевірок підприємства групи БРСМ, якому було пред’явлено недоплату податків на суму 376  млн грн. Наразі суд триває і ми сподіваємося, рішення суду підтвердить нашу правоту.

Лариса Бондар, Перший заступник начальника Офісу великих платників податків

 


Подписывайся на NEWSONE в Telegram. Узнавай первым самые важные новости.